Волошин Михайло Іванович

(Перенаправлено з Волошин Михайло)

Михайло Волошин (5 травня 1877, Ролів — 29 липня 1943, Львів) — сотник, командант Вишколу УСС, згодом відомий адвокат, доктор прав, хоровий диригент, співак, композитор.

Михайло Волошин
 Сотник (гауптман)
Загальна інформація
Народження5 травня 1877(1877-05-05)
Ролів, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть29 липня 1943(1943-07-29) (66 років)
Львів, Дистрикт Галичина, Генеральна губернія
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Військова служба
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919

Життєпис

ред.
 
Михайло Волошин в часі служби в УСС. Мукачево 1914-1915

Народився 5 травня 1877 року[2] в селі Ролів (тепер Дрогобицького району).[3] Активний член управи «Сокола-Батька», член Української бойової управи (УБУ). Як старши́на запасу австрійського війська у серпні 1914 був призначений до легіону УСС, спочатку як командант І-го куреня у ранзі сотника,[4][5] потім командир «Збірної станиці УСС» у Львові, яка займалася набором добровольців (1915–1918).

В 1925–1939 — один з лідерів Українського національно-демократичного об'єднання, член керівних органів організації.

Протягом 1930-х років виступав як адвокат у політичних процесах над українськими патріотами. В 1941–1943 очолював Львівську адвокатську палату. Довголітній диригент музично-хорового товариства «Львівський Боян».

Помер у Львові 1943 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1.[3]

Твори

ред.

Автор музики:

  • «Ой гляну я, подивлюся»
  • «Засни»
  • «Чого мені так тяжко»

Примітки

ред.
  1. а б Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-6
  2. Газета «Незборима Нація». Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 2 жовтня 2012.
  3. а б Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 103. — ISBN 966-8955-00-5.
  4. Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 811.
  5. «Бучач і Бучаччина» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.

Джерела і література

ред.

Посилання

ред.