Волошине (Армянська міська рада)

Воло́шине (до 1948 р. Кула́; рос. Волошино, крим. Qulla) — село в Україні, що входить до Армянської міської ради Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Суворовській сільській раді. Населення — 126 чоловік.

село Волошине
VoloshinoCr 1.jpg
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Армянська міська рада
Рада Суворовська сільська рада
Код КОАТУУ 0111590102
Облікова картка Волошине 
Основні дані
Населення 126[1]
Поштовий індекс 96012
Географічні дані
Географічні координати 46°06′46″ пн. ш. 33°38′47″ сх. д. / 46.11278° пн. ш. 33.64639° сх. д. / 46.11278; 33.64639Координати: 46°06′46″ пн. ш. 33°38′47″ сх. д. / 46.11278° пн. ш. 33.64639° сх. д. / 46.11278; 33.64639
Середня висота
над рівнем моря
м[2]
Відстань до
обласного центру
132,5 (фізична) км[3]
Місцева влада
Адреса ради с. Суворове, Таврічеська, 52
Карта
Волошине. Карта розташування: Україна
Волошине
Волошине
Волошине. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Волошине
Волошине
Мапа

CMNS: Волошине у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село Волошине розташоване за 3 км на захід від Армянська, південніше Перекопського валу на Перекопському перешийку, висота центру села над рівнем моря — 5 м.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 126 осіб[4]. Мовний склад населення села був таким[5]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 13 10,32
російська 90 71,43
кримськотатарська 18 14,29

ІсторіяРедагувати

В самому ранньому доступному документі — Камеральному Описі Криму … 1784 жодне з навколишніх з Армянськом сіл не записане, зазначено, що в Перекопському кадилику … сіл не має…[6]. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області[7]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопського повіту Новоросійської губернії[8]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[9], Кула була включена до складу Бустерчинської волості Перекопського повіту.

Згідно Відомостей про всі селищах в Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року в селі Кулла налічувалося 26 дворів, 136 кримських татар, 27 кримських циган і 2 ясир[10]. На військово-топографічної карті 1817 село Кула позначена з 20 дворами[11] . Після реформи волосного поділу 1829 року Куллу передали до складу Ішуньської волості (перейменованої з Бустерчинської)[12]. На карті 1842 року Кулла позначена з 40 дворами[13].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», Кулла була покинута через еміграцію кримських татар, яка була особливо масовою після Кримської війни 1853–1856 років, в Османську імперію[14] та залишалася в руїнах[15] і вже ні в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», ні на трьохверстовій мапі 1865–1876 років не значиться.

Час заселення села вихідцями з материкової території Російської імперії за доступними історичними документами поки не встановлено. Після земської реформи 1890 року[16] Куллу віднесли до Військової волості. Згідно «… Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1892», у селі Кулла було 69 жителів у 18 домогосподарствах[17]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Куллі налічувалося 69 жителів у 6 дворах[18]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-ша. Статистичний нарис, випуск четвертий, Перекопський повіт, 1915 р. у Військовій волості Перекопського повіту значиться вже хутір Кулла[19].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[20] була скасована волосна система, Перекопський повіт перейменували в Джанкойський, у якому був утворений Ишуньський район, до складу якого включили село[21], а в 1922 році повіти отримали назву округів[22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований і село увійшло до складу Джанкойського району[23]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзний переписом від 17 грудня 1926 року, Кулла входила до складу Вірмено-Базарської сільради Джанкойського району[24]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 року було відновлено Ішуньський район[25] (в 1937 році перейменований в Красно-Перекопський)[7] і село, разом із сільрадою, включили до його складу[26].

У 1944 році, після звільнення Криму від нацистів, відповідно до Постанови ДКО № 5 859 від 11 травня 1944, 18 травня кримських татар було депортовано до Середньої Азії[27]. З 25 червня 1946 року — у складі Кримської області РРФСР[28]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Куллу (або Кулу) перейменували на Волошине[29]. 26 квітня 1954 Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[30]. Після утворення в 1973 році Армянської міськради Волошине увійшло до її складу[31].

ПосиланняРедагувати

  1. Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Погода в Україні
  3. maps.vlasenko.net(рос.)
  4. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
  6. Камеральное Опис Криму л. А
  7. а б Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-27. 
  8. Про новий поділі Держави на Губернії.
  9. Крим 1783–1998 рр., Стор. 96. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії
  10. ІТУАК, т. 26, стор.99. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння
  11. Карта Мухіна 1817.
  12. Крим 1783–1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стор. 136
  13. 42-1-1.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо 1842.[недоступне посилання з травня 2019]
  14. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Культура народів Причорномор'я, № 68. — Сімферополь : Таврійський Національний Університет, 2 005.
  15. Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1867, стор. 419[недоступне посилання з квітня 2019]
  16. Б. Веселовський. Історія земства. Архів оригіналу за 5 січень 2012. Процитовано 25 вересень 2015. 
  17. 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1892, стор. 55. Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 25 вересень 2015. 
  18. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії за 1900 рік. стр. 84. Архів оригіналу за 16 червень 2012. Процитовано 25 вересень 2015. 
  19. Крим 1783–1998 рр., стор. 237
  20. Історія Городов і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітень 2012. Процитовано 25 вересень 2015. 
  21. Krym / Bahczisarajskij.rajon / Kujbyszevo.html Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197–202. Куйбишеве
  22. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-08. 
  23. [http: //uchebilka.ru/geografiya/67733/index.html Коротка характеристика та історична довідка Роздольненського района]. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-07-31. 
  24. .rar Крим 1783–1998 рр., стр.317[недоступне посилання з червня 2019]
  25. Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР. Постанова ВЦВК від 30.10.1930. Архів оригіналу за 11.11.2013. Процитовано 2013-07-01. 
  26. РРФСР — 1940 р. стор 389
  27. [s: Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44 | Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44]
  28. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР та про перетворення Кримської АРСР у Кримську область
  29. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  30. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР
  31. Суворовський сільраду.[недоступне посилання з квітня 2019]