Володимирівка (Добропільський район)

Добропільський район

Володи́мирівка — село в Україні, у Шахівській сільській територіальній громаді Добропільського району Донецької області.

село Володимирівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський район
Громада Шахівська сільська громада
Код КОАТУУ 1422086605
Облікова картка Володимирівка 
Основні дані
Населення 675
Поштовий індекс 85052
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°26′28″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.44111° пн. ш. 37.34917° сх. д. / 48.44111; 37.34917Координати: 48°26′28″ пн. ш. 37°20′57″ сх. д. / 48.44111° пн. ш. 37.34917° сх. д. / 48.44111; 37.34917
Водойми Казенний Торець
Відстань до
обласного центру
59,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85052, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Новоторецьке, вул. Гагаріна, 18, 7-13-31
Карта
Володимирівка. Карта розташування: Україна
Володимирівка
Володимирівка
Володимирівка. Карта розташування: Донецька область
Володимирівка
Володимирівка

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Село засноване в першій половині 18-го століття. Засноване селянами втікачами яки заселили незаймані землі. Спочатку вони були вільними людьми. Але потім їх закріпачив граф Шидловський у 1796 році.

Сучасне село Володимирівка Добропільського району було внесене в карографію в кінці XVIII століття. У додатку до «Геометричної карти Катеринославського намісництва з описом провінцій та інших земель, оне що склали 1787» серед рангових дач вказана Пустошь Широка секунд-майора Михайла Романовича Шидловського. Йому належали 6500 десятин землі, з яких — 3110 десятин ріллі, 2890 десятин сінокосу і 500 десятин незручною землі. Приблизно, у період з 1787 по 1795 роки на березі Казенного Торця з'являється село Широка (Миколаївка) харківського поміщика М. Р. Шидловського. У 1799 році в ній проживали 79 чоловіків і 80 жінок. Шидловському тоді належали 7295 десятин, з яких 5 926 десятин було придатної землі.

Пізніше село мало назву Ганівка аж до 30-их років двадцятого століття.

У Шидловського землі купив пан Енгельгард, який жив у Києві. Він здав землі села в оренду поляку М С Кулицькому, а після нього німцю Закляру, який під час революції втік до Німеччини.

За відомостями 1860 року село Ганівка, 401 селян, 640 десятин ріллі, 262 десятини — під сінокосом, Всього — 4008 десятин придатної до обробітку і 850 незручною землі. В самому селі було 100 (за іншими даними 108) дворів, і в ньому проживали 400 чоловіків і 450 жінок.

У 1908 році в селі було уже 120 дворів і 907 жителів. Через село проходив поштовий тракт із Бахмута до Катеринослава.

Визвольні змаганняРедагувати

Після перевороту Закляр втік до Німеччини, землю орендували і здавали людям у суборенду Михайло Слаба і Дмитро Лазебник.

Після перевороту 1917 землі перейшли до рук селян, а село одержало назву Володимирівка на честь Леніна у 30-х роках. Але до сьогоднішнього дня багато жителів села продовжують називати себе ганівцями а своє село у розмовах Ганівкою.

У 1928 р в селі організоване товариство СОЗ яке налічувало 28 чоловік, головою обрали Ягора Полув'яна . У грудні наступного року товариство перекваліфікували в артіль, прийняли статут, головою обрали Івана Шляхового . Господарство мало 2,5 тисячі гектар орної землі . Обробляти таку площу без техніки було неможливо, тому придбали трактор «Фордзон», до нього букар, та ще молотарку МК 900.

Потім на території села утворилися два колгоспи «Червона перемога» та ім Постишева.

ГолодоморРедагувати

 Лигуша Анастасія Максимівна 1925 року народження с.Ганівка(Володимирівка)
 Причина голоду: це тепер я  вже думаю - декілька. 
 Розкуркулення, дуже багато  людей вивезено  було  у Сибір  і на Північ .
 Дуже багато зерна залишилось незібраним або втрачали при обмолоті . 
 Влада забирала зерно.
 Хто забирав зерно?
 У 1932 році стали забирати майно партійні активісти, ще  й ходили з ГПУ  і червоноармійці ходили.
 Що таке «Закон про п’ять колосків» ?
 Чула  про нього, багато людей спіймали, кого розстріляли, кого на 10 років посадили.
 Коли почали помирати з голоду?
 Взимку.[1]

З 1943 село почало відбудовиватись з руїн .

З фронтів ВВВ не повернулися додому більше 150 жителів села .

У 1951 році створили єдиний колгосп ім.Куйбишева. Того ж року добудували та відкрили восьмирічну школу (яка спочатку була чотирикласна). У 1955 році село електрифікували, У 1970 році була збудована шосейна дорога, яка з'єднала село з райценром.

. З 1958 року господарство очолив Микола Захарович Хаджинов,. При Хаджинові тут споруджено Будинок культури, дитячий садок, міст через річку, асфальтовану дорогу до Шахови (Октябрського), тваринницький комплекс, банато інших об'єктів.

Незалежна УкраїнаРедагувати

17 липня 2016 року в селі пройшли перші вибори старости с. Володимірівки який повинен був представляти жителів колишньої Володимирівки і найближчих сел у виконкомі Шахівської територіальної громади, с. Володимирівка (дільниця №140236, села Володимирівка, Панківка, с-ще Маяк) – з 2 кандидатів виборці перевагу надали Сацурі Володимиру Миколайовичу.[2]

27 липня 2015 року село увійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.

ПерсоналіїРедагувати

  • Хаджинов Микола Захарович
  • Ніна Володимірівна Лигуша — Заслужений овочівник України.
  • Марія Семенівна Корнієнко — нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Жертви сталінських репресійРедагувати

  • Лигуша Михайло Харитонович, 1906 року народження, с.Ганівка Добропільського району Сталінської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Робітник радгоспу “Маяк”. Заарештований 13 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1959 році.
  • Шляхова Олександра Данилівна, 1911 року народження, с. Володимирівка Добропільського району Донецької області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: с. Володимирівка Добропільського району Сталінської (Донецької) області. прибиральниця школи. Заарештована 17 серпня 1941 року. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітована у 1990 році.

ПідприємстваРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Голодомор в Донбасі», «Народний біль» м. Добропілля, Добропільський район,
  2. http://decentralization.gov.ua/news/item/id/2862

ДжерелаРедагувати

  • http://forum.gp.dn.ua
  • Слава і воля Доброго Поля. 2010
  • Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367