Возгрін Валерій Євгенович

радянський і російський історик

Валерій Євгенович Возгрін (25 червня 1939, Сімферополь, СРСР — 9 січня 2020, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський історик. Доктор історичних наук, професор. Професор кафедри історії Нового і новітнього часу Санкт-Петербурзького державного університету, автор багатьох історичних праць про кримських татар, у тому числі монументальної «Історії кримських татар» в чотирьох томах. Член Данської королівської академії наук.

Возгрін Валерій Євгенович
Народився25 червня 1939(1939-06-25)[1]
Сімферополь, РРФСР, СРСР
Помер9 січня 2020(2020-01-09)[2][3] (80 років)
Санкт-Петербург, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materісторичний факультет Ленінградського державного університетуd (1967)
Галузьісторія[1]
ЗакладІнститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1989)
Науковий керівникШаскольський Ігор Павловичd
ЧленствоДанська королівська академія наук
У шлюбі зЧижова Олена Семенівна

Біографія

ред.

У 1957 році закінчив Євпаторійську морехідну школу. До 1962 року працював матросом, а після боцманом на кораблях далекого плавання Чорноморського державного морського пароплавства[4] .

1967 року закінчив історичний факультет Ленінградського державного університету. У 1970 році став старшим, а пізніше провідним науковим співробітником Ленінградського відділення Інституту історії СРСР. У 1977 році захистив кандидатську дисертацію «Російсько-данський союз у Великій Північній війні (1697—1716)» (науковий керівник професор І. П. Шаскольський). У 1988 році йому було присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.

У 1989 році захистив докторську дисертацію «Росія і європейські країни в роки Північної війни (історія дипломатичних відносин у 1697—1710 рр.)». У 1991 році був обраний членом Данської королівської академії наук.

З 1998 року — директор Науково-дослідного центру «Меншиківський інститут». З 2006 року — доцент, потім професор кафедри історії Нового і новітнього часу Санкт-Петербурзького державного університету[5] .

У 2015 році переніс інсульт[6] . У січні 2020 року потрапив з інсультом в реанімацію[7], після чого в ніч з 9 на 10 січня помер.[8]

Дружина — письменниця Олена Чижова (нар. 1957).

Наукова діяльність

ред.

У сферу наукових інтересів професора входили історія дипломатії Нового часу, Росія XVIII століття, історія Кримського ханства, історія європейського селянства, історія Гренландії, історія дипломатії і культури скандинавських країн[5] .

До 2014 року Возгрін був автором 187 праць, з яких 12 монографій і навчальних посібників[9]. Його роботи видавалися в Росії, Україні, Данії, Норвегії, Німеччині, Естонії, Фінляндії, Туреччині, Італії[5].

Деякі праці

ред.

Політична діяльність

ред.

Валерій Возгрін був членом Меджлісу кримсько-татарського народу[10][11][12] [13]. Був делегатом Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 — червень 1996). Згідно з офіційним сайтом Меджлісу, Возгрін був його представником в Санкт-Петербурзі[14].

Примітки

ред.
  1. а б National Library of Israel Names and Subjects Authority File
  2. https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-pomer-avtor-doslidzhen-z-istoriyi-krymskotatarskoho-narodu-/30369787.html
  3. https://history.spbu.ru/1742-pamyati-valeriya-evgenevicha-vozgrina.html
  4. Кафедра історії Нового і новітнього часу. history.spbu.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. а б в В. Є. Возгрін, біографія. novist.history.spbu.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Автор історії кримських татар Валерій Возгрін переніс інсульт. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  7. Валерій Возгрін з інсультом потрапив до реанімації. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  8. У Санкт-Петербурзі помер автор досліджень з історії кримськотатарського народу Валерій Возгрін. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  9. Смолін, Ушаков, 2014, с. 257.
  10. Пройшла презентація «Історії кримських татар» Возгріна [Архівовано 2019-12-30 у Wayback Machine.] // Агентство «Кримські новини»
  11. Меджліс навіть під час найсильніших протистоянь з Києвом жодного разу не ставив питання про статус Криму поза Україною // Бульвар Гордона, 30.06.2017
  12. Червонная С. М. Повернення кримськотатарського народу: проблеми етнокультурного відродження. // Кримськотатарський національний рух. Том 4: 1994—1997 роки / Під ред. М. М. Губогло, — М., 1997
  13. Смолін, Ушаков, 2014.
  14. Діаспора // Сайт Меджлісу кримськотатарського народу

Література

ред.