Відкрити головне меню

Водонафтовий контакт

Водонафтовий контакт (ВНК) (рос. водонефтяной контакт, англ. water-oil contact; нім. Wasser-Erdöl-Kontakt m) – поверхня (горизонтальна чи похила), що відділяє нафтовий поклад від напірних пластових вод.

В області ВНК є перехідна зона взаємопроникнення нафти та води.

Синонім: поверхня водонафтового контакту.

Межа між водою і нафтою не є різкою; в зоні ВНК є перехідна зона або зона взаємного проникнення різної товщини (від часток метра до 10–15 м), яка залежить від висоти капілярного підняття води, колекторських властивостей водоносних і нафтоносних відкладів, а також від фізико- хімічних параметрів води і нафти.

Морфологія поверхні ВНК складна, умовно її приймають за горизонтальну площину.

Як правило, при наявності градієнта напору пластових вод ВНК нахилений в напрямку зниження напору.

Зміщення покладу описується формулою Рассела-Савченко.

Положення ВНК визначається випробуванням свердловин, комплексом промислово-геофізичних методів або розрахунковим шляхом за даними вимірювання пластового тиску води, нафти і їх густин.

Положення ВНК відраховується від гирла свердловини або в абсолютних відмітках від рівня моря.

ЛітератураРедагувати