Бойко Василь Степанович

Василь Степанович Бойко (17 вересня 1942, с. Опори, Дрогобицький район, Львівська область — 28 червня 2020, Івано-Франківськ) — український вчений, доктор технічних наук, професор кафедри розробки і експлуатації нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Української нафтогазової академії. Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Член редакційної колегії Гірничої енциклопедії. Почесний працівник ДП «Укргазвидобування», Лауреат премії Української нафтогазової академії І-го ступеня за підручник «Розробка та експлуатація нафтових родовищ» (1998), член Українського термінологічного товариства (з 2001), член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (з 2000). Автор двотомного енциклопедичного видання Словник-довідник з нафти і газу (2004—2006).

Бойко Василь Степанович
Народився 17 вересня 1942(1942-09-17) (80 років)
Опори
Діяльність громадський активіст
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Сфера наукових зацікавленостей: видобування нафти і газу, гідрогазомеханіка, розробка нафтових і газових родовищ, підвищення нафтогазовилучення із пластів, експлуатація та ремонт нафтових і газових свердловин.

БіографіяРедагувати

У 1967 році закінчив Львівський політехнічний інститут, здобувши кваліфікацію гірничого інженера. Від 1967 року працював старшим лаборантом Івано-Франківського інституту нафти і газу, згодом асистент та старшим викладачем.

У 1970—1972 роках — аспірантура при Івано-Франківському інституті нафти і газу.

У 1972 року — захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження питань освоєння свердловин в умовах тонкошарових колекторів і високопарафінових нафт (на прикладі родовищ Прикарпаття)»

Упродовж 1973—1976 років обіймав посаду заступника декана газонафтопромислового факультету.

У 1989 році захистив докторську дисертацію — «Научные основы интенсификации нефтегазодобычи из неоднородных пластов с применением дисперсных систем» у Московському інституті нафти і газу імені І. Губкіна.

З 1990 року — професор Івано-Франківського інституту нафти і газу.

Василь Бойко був постійним членом 2 спеціалізованих Вчених рад з присвоєння наукових ступенів доктора і кандидата наук за спеціальностями 05.15.06; 05.15.10; 04.00.17; 04.00.22, членом редколегії фахового збірника, а також членом Центральної комісії з розробки нафтових і газових родовищ.

Створив свою наукову школу, розробив новий науковий напрям з підвищення нафтовилучення керованими дисперсними системами. Під його керівництвом виконано 4 кандидатських і 3 докторських дисертації.

Помер 28 червня 2020 року та похований в Івано-Франківську[1].

Основний науковий доробокРедагувати

Бойко Василь Степанович є автором і співавтором 315 наукових публікацій, у т. ч. 63 книг, серед них 38 підручників і навчальних посібників із перевиданнями, 7 словників-довідників, 3 енциклопедій, 11 монографій, 25 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, 20 галузевих керівних документів .

Підручники та посібники для вищої школи:

  • «Разработка и эксплуатация нефтяных месторождений».
  • «Розробка і експлуатація нафтових родовищ».
  • «Эксплуатация нефтяных и газовых скважин».
  • «Технология и техника добычи транспорта и хранения нефти и газа».
  • «Підземна гідрогазомеханіка».
  • «Проектування експлуатації нафтових свердловин».
  • «Підземний і капітальний ремонт свердловин» та інші.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Василь Степанович Бойко нагороджений:

  • 1976 — нагрудним знаком «Изобретатель СССР»;
  • 1984 — медаллю Виставки досягнень народного господарства;
  • 1987 — медаль «Ветеран праці».

Також 2017 року удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Науково-технологічні засоби та методи забезпечення енергетичної незалежності України»[2]

ВшануванняРедагувати

17 вересня 2022 року в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу встановлена пам'ятна меморіальна дошка Бойку Василю Степановичу.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати