Відкрити головне меню

Водички (Хмельницький район)

село у Хмельницькому районі Хмельницької області

Во́дички — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області розміщене на захід від Хмельницького , за 4 кілометри від магістралі Хмельницький – Львів  та за 18 кілометрів від міста Хмельницький. Населення становить 461 осіб. Орган місцевого самоврядування — Водичківська сільська рада. Площа села –1,4 кв.км. В селі проживає –439 осіб.

село Водички
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Рада/громада Водичківська сільська рада
Код КОАТУУ 6825081201
Облікова картка Водички 
Основні дані
Населення 459
Площа 1,4 км²
Густота населення 329,29 осіб/км²
Поштовий індекс 31334
Телефонний код +380 382
Географічні дані
Географічні координати 49°25′21″ пн. ш. 26°44′49″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 26.74694° сх. д. / 49.42250; 26.74694Координати: 49°25′21″ пн. ш. 26°44′49″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 26.74694° сх. д. / 49.42250; 26.74694
Середня висота
над рівнем моря
309 м
Місцева влада
Адреса ради 31334, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Водички, вул.Подільська,20 , тел. 62-36-21
Карта
Водички. Карта розташування: Україна
Водички
Водички
Водички. Карта розташування: Хмельницька область
Водички
Водички
Мапа

Назва села Водички походить від слова «вода», тому що з усіх боків його оточують місцини із водою . Ще тепер у селі є два ставки: один у центрі села, а другий великий з південної сторони відмежовує село Водички від сусіднього села Климківці .

Першу згадку про село Водички ми знаходимо в джерелах кінця XVI ст., згадуються в податкових списках у 1487 році . Тоді в селі, яке належало одному з польських феодалів налічувалося 4 ланових господарств. Але, як свідчить ряд знахідок, територія сучасного села була заселена ще в далекі часи . Тут знайдено деякі предмети матеріальної культури трипільських племен (фрагменти глиняних фігурок жінки, посуду, бронзові фібули). Залишився в селі і курган ранньої залізної доби. На території торф’яника біля села у 1952 р. був знайдений меч XIV-XV ст. Зберігається у фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Двосічний. Перехрестя пряме. Вістря зламане. Довжина клинка 96 см, ширина клинка біля перехрестя 4,8 см. Дерев’яні деталі руків’я не збереглися. Навершя дископодібне. На клинку читаються три знаки[1;с.101]. У період національно-визвольної революції 1648 – 1657 рр. через село проходили загони Богдана Хмельницького, які стояли табором біля міста Чорний Острів [2;с.149]. Про ті буремні події свідчать і знахідки турецьких монет XVII ст.

Період XIX ст. в історії села пов’язують із кількома пам’ятками матеріальної культури - це маєток пана Залєвского та гуральня, збудовані в перші половині XIX ст.

Окрасою села є приміщення колишнього панського маєтку, в якому розміщується місцева школа . Це пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст. За архівними даними приміщення, в якому знаходиться школа, завершили будувати в 1825 році. Спочатку будівля була одноповерхова , а пізніше добудували другий поверх. Певний час в ньому функціонувала церковно - приходська школа. В 1930 році в приміщені маєтку було відкрито колгоспний університет самодіяльного мистецтва. В ньому навчалися студенти з України, Росії та Молдови. Тут були відкриті факультети: музичний, театральний, образотворчого мистецтва. В 1935 році відбувся перший випуск: 58 спеціалістів влилися у мистецькі колективи України. В подальшому і до сьогоднішнього дня він використовується під приміщення школи І-ІІІ ст.

В роки громадянської війни територію села визволяли від поляків загони Будьоного і Примакова. В 1921 р. у селі було організовано «Комітет незаможних селян», який очолив Фарващук Андрій Петрович. 23 липня 1931 р. в селі Водички створили колгосп « Шлях Леніна » .

За даними різних джерел в селі в 1932-1933 роках загинуло близько 40 осіб[3;с.939]. Встановлено імена 32. Що цікаво, причина смерті у всіх «не вказується».

В 1938 р. в селі відкрили дитячий будинок, який функціонував на базі колишнього панського маєтку до 1967 року .

Під час німецької окупації на території села був табір радянських військовополонених. 20 березня 1944 року село було звільнено від німецьких окупантів . Господарство села було повністю відбудовано в 1949 році. 19 жовтня 1965 року пройшло об’єднання колгоспів трьох сіл Водичок, Климковець, Лапковець  з центром  в селі Водички .

На даний час село є центром однойменної  сільської ради , яка об’єднує два села Водички і Климківці. Дороги з твердим покриттям пов’язують село із сусідніми поселеннями Хмельниччини – Рідкодубами, Педосами.

У селі нараховується 391 садиба, мешкає 439 чоловік населення. За національним складом переважна більшість його мешканців - українці , за родом занять - селяни -хлібороби .

Селу належить 3,2 тисяч гектарів орної землі. Основним напрямком господарства є рільництво та частково тваринництво м’ясного напрямку ( в селі працює приватна свиноферма). Також в селі функціонує Будинок культури, бібліотека, три магазини, школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, будується церква .  

Пишаються жителі відомим односельчанином, письменником Суми́шином Мико́лою Фло́ровичем - членом спілки письменників України, автором книг: «В дорозі» (1972), «Вісь» (1976), «Уроки» (1978), «Хто там, у сутінках?»  (1992), "Спадщина(2010). Повість «Уроки» та найкращі оповідання вийшли окремою збіркою в перекладі російською мовою. Створив кілька п'єс. Лауреат обласної літературної премії[4;с.22].

(Матеріал зібрав вчитель історії Водичківської ЗОШ І-ІІ ст. Чорний Петро Васильович)

Використана література:

1.Заремба О. Меч XIV-XV ст. з фондів Кам’янець-Подільського державного історичного узею-заповідника // «Археологія & Фортифікація Середнього Подністров’я». Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції / [редкол.: В.С. Травінський (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. – С. 101-105.

2.Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654). – К. – 1975 – 149с.

3.  Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Хмельницька область. – Книга 2. – Хмельницький. – 2008. – 1176с.

4.Письменники Хмельниччини: довідник Хмельницької обласної організації Національної Спілки письменників України / Відп. за випуск Василь Горбатюк. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2014. — 32 с. — С. 22.

ПерсоналіїРедагувати

ПосиланняРедагувати