Відкрити головне меню

Вовк Василь Васильович (нар. 29 червня 1959(19590629), с. Руданське, Шаргородський район, Вінницька область) — український політичний та громадський діяч. Генерал-майор юстиції, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Голова ГО «Антикорупційний рух Валентина Наливайченка», експерт з питань державної безпеки.

Вовк Василь Васильович
Василь Вовк.jpg
Народився 29 червня 1959(1959-06-29) (60 років)
Шаргородський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність політик
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
Нагороди
орден Богдана Хмельницького III ступеня
Заслужений юрист України

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Займався розслідуванням найрезонансніших кримінальних справ: контрабанда наркотичних засобів, зброї, вчинення терористичних актів, диверсій, державна зрада тощо.

Очолював Головне слідче управління СБУ під час війни з Росією, займався притягненням до відповідальності сепаратистів, терористів, диверсантів, шпигунів тощо. Періодично брав участь в операціях в АТО, у тому числі пов'язаних з визволенням викрадених українських бійців та заручників.

ОсвітаРедагувати

  • 1966—1976 — середня школа.
  • 1977—1979 — служба в Збройних силах СРСР.
  • 1983—1988 — слухач Вищої школи КДБ СРСР, слідчий факультет.

Кар'єраРедагувати

  • 1980—1983 — слюсар виробничого об'єднання «Жовтень» (Вінниця).
  • 1988—2003 — слідчий, старший слідчий, старший слідчий в особливо важливих справах, начальник відділення Управління СБУ у Вінницькій області.
  • Грудень 2003 — травень 2005 — заступник начальника відділу, начальник відділу Головного слідчого управління СБ України.
  • Травень 2005 — листопад 2005 — відряджений на посаду заступника Голови Держмитслужби по боротьбі з контрабандою (із залишенням на військовій службі).
  • Листопад 2005 — липень 2007 — у розпорядженні Голови СБ України.
  • Липень 2007 — березень 2010 — заступник, перший заступник, начальник Головного слідчого управління СБ України.
  • Березень 2010 — звільнений з посади указом Януковича, виведений у розпорядженні Голови СБУ.
  • Листопад 2012 — звільнений з військової служби в органах СБ України.
  • Лютий 2014 — червень 2015 — перший заступник, начальник Головного слідчого управління СБ України (за рішенням суду поновлений на військовій службі в СБУ з листопада 2012).
  • Червень 2015 — по серпень 2017 року у розпорядженні Голови СБУ за посадою начальника Головного слідчого управління СБУ.

Період керівництва у Слідчому управлінні СБУРедагувати

  • Займався розслідуванням Голодомору 1932-33 років. СБУ розсекретила та відкрила вільний доступ до історичних архівів.
  • Вовком розроблена й проведена операція із визволенням бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа», яких утримували бойовики на чолі з російським спецназівцем Ігорем Стрелковим-Гіркиним. Генерал зустрічався з терористами в окупованому Слов'янську.
  • 2004 — розслідував справу контрабанди до Ірану й Китаю крилатих ракет Х-55 і Х-55СМ, здатних нести ядерні боєголовки на відстань до 3.5 тис. км. Було засуджено членів міжнародної злочинної групи торговців зброєю з України, Росії, ОАЕ та інших країн.
  • Очолив розслідування збиття російським військовим екіпажем ЗРК «Бук» 17 липня 2014 року малазійського пасажирського літака Боїнг 777. У серпні 2014 року став співголовою міжнародної  групи з України, Нідерландів, Австралії, Бельгії й Малайзії. У вересні, жовтні, листопаді 2014 року, січні, березні 2015-го в Амстердамі, Утрехті, Бреді, Гаазі звітував про роботу українських слідчих та представляв плани роботи групи. Проводив перемовини щодо поліпшення ефективності розслідування з керівництвом прокуратури й поліції Нідерландів, Британії.
     
    Засідання тристоронньої групи в форматі «Україна-Росія-ОБСЄ» у Мінську, 2014.
  • З липня 2014 — як експерт бере участь у переговорах тристоронньої контактної групи в форматі «Україна-Росія-ОБСЄ» у Мінську (липень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2014 року) та з майданчику ОБСЄ у Києві (постійно). За результатами роботи в цій групі, а також окремих операцій з волонтерськими організаціями було звільнено сотні українських заручників, які утримувались терористами ДНР та ЛНР. А 26 грудня 2014 року за результатами перемовин Вовка зі співробітниками ФСБ, представниками «ОРДЛО» та підписання останніми у Мінську особистих зобов'язань було проведено саму масштабну операцію — одночасно звільнено 150 українських бранців, серед яких 77 бійців батальйону «Донбас».  
  • З вересня 2014 — контролював роботу Міжвідомчого центру допомоги громадянам у питаннях звільнення заручників та пошуку зниклих безвісти.[1] За період 2014—2015 р.р. завдяки діяльності Центру було звільнено 2716 незаконно захоплених українських громадян.

Громадська роботаРедагувати

  • Січень 2012 — донині — Почесний голова ГО «15 Громада», який опікується проблемами мешканців Мурованокуриловецького, Томашпільського, Тульчинського, Шаргородського, Чернівецького та інших районів Вінницької області ;[2]

Під керівництвом ВовкаРедагувати

  • втілено проекти ГО «15 громада» —  «Чиста криниця» та «Чиста громада», під час яких було здійснено очистку кількох сотень криниць та навколишніх територій, водних середовищ;
  • розроблено низку законопроектів в аграрному секторі економіки та щодо меценатської допомоги;
  • надано понад 1000 юридичних консультацій, в тому числі, для воїнів АТО та членів їх сімей.

Спортивна діяльністьРедагувати

  •  
    Кубок Вінницької області з футболу сезону 2014/2015
    2012—2015 рр. — президент ФК «Руданські вовки», який пізніше перейменовано на ФК «15 громада»;
  • Команда «15 громада» здобула бронзові нагороди у Чемпіонаті Вінницької області з футболу серед аматорів (2012, 2015 р.) та виборола звання володаря Кубку Вінницької області з футболу сезону 2014/2015; дійшла до 1/8 Кубка України з футболу серед аматорів 2015;
  • 2016—2018 рр. — Президент Спортивно-футбольного клубу «Нива-В» (Вінниця);
  • 2019 р. — співавтор книги "Поступ вінницького футболу. Зірки над «Нивою», присвяченої 60-річчю вінницького професіонального футболу.

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Орден Богдана Хмельницького (2010 рік) — за розслідування справи про геноцид українського народу у 1932—1933 рр.
  • Заслужений юрист України (2004 рік) — за розслідування кримінальної справи щодо контрабанди ракет Х-55 і Х-55СМ. Викриття з подальшим засудженням членів міжнародної злочинної групи торговців зброєю.

Особисте життяРедагувати

Дружина — Тетяна Вовк. Донька — Ангеліна Вовк. Син — Ігор Вовк.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати