Власениця (босн. Vlasenica, серб. Власеница) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, в регіоні Бієліна, центр однойменної громади.

Місто
Власениця
Vlasenica/Власеница
Vlasenica Panorama 3.JPG
Вид на місто
Герб
Герб

Координати 44°11′00″ пн. ш. 18°56′28″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська
Регіон Бієліна
Громада Власениця
Голова громади Мирослав Кралєвич (СДП)[2]
Перша згадка 1219
Площа 220 км²
Висота центру 668  м
Офіційна мова сербська мова, боснійська мова, хорватська мова (Республіка Сербська)
Населення 7 228[1]  (2013)
Густота населення 535,41  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387)056
Поштовий індекс 75440
Статистичний номер
населеного пункту
205176[3]
GeoNames 3187524
OSM 2528145 ·R (Республіка Сербська)
Офіційний сайт www.opstina-vlasenica.org
Власениця. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Власениця
Власениця
Власениця (Боснія і Герцеговина)

ГеографіяРедагувати

Місто дістало назву від трави костриці (босн. vlasulja), яка росте в цій місцевості. Характерною рисою цієї місцини є високі і густі ліси, які поряд з іншими красотами та багатствами надають особливої чарівності Власениці. Зі своїм географічним положенням і висотою над рівнем моря 668 м вона входить до кола гірських містечок. Нерідко трапляється, що у верхній частині міста сніг затримується на 15 днів довше, ніж у нижній. Власениця примістилася в тій точці, де дорога, що веде з долини Дрини до Сараєва, розгалужується на дві, одна з яких простягається на південь до Хан-Пієсака, Соколаця і Східного Сараєва, а друга — в західному напрямку КладаньОлово—Сараєво.

ІсторіяРедагувати

Район Власениці постійно заселений із праісторичних часів до наших днів, про що серед іншого свідчить некрополь з курганами в місцевості Шошари (сьогоднішня громада Миличі).

У середньовіччі територія сучасної Власениці входила до складу середньовічної жупи Бирач, про яку існують писемні свідчення з 1219 р., які сьогодні зберігаються в бібліотеці Дубровника. Османська імперія завоювала Власеницю в середині 1463 р., коли це поселення знали під назвою Бирач, яка буде зберігатися до кінця XVIII століття. 1765 року Власениця стала центром кадилука (округу) Кнежина.

У вересні 1878 р. у Власеницю увійшла Австро-Угорська армія. 1905 року ухвалено закон про церковну та шкільну автономію, який наділив громадян правом на використання кириличного письма і правом відкривати школи.

Під час Першої світової війни в районі Власениці дуже часто відбувалися бої. Економічне становище у містечку та його околицях між двома світовими війнами було дуже важким. Лютували голод, туберкульоз, черевний тиф, дизентерія та інші хвороби. Протягом Другої світової війни (1941—1945 рр.) Власениця входила спочатку у велику жупу Врхбосна, а з 5 липня 1944 р. — у велику жупу Усора-Солі. Містечко переходило з рук у руки різних протиборчих сторін, що не могло не обернутися великими людськими жертвами та матеріальними втратами у великих масштабах. На жаль, остання війна в БіГ теж залишила у цьому місті глибокий слід: велику кількість довоєнних жителів прогнали або знищили, економіку було зруйновано і т. ін.

НаселенняРедагувати

1912Редагувати

Згідно з анотацією на книжку «Bosnischer Bote» («Боснійський вісник», перекладена Фікретом Бахтіяревичем), 1912 року Власениця налічувала 1 917 громадян, серед яких було 1 480 боснійців, 398 сербів, 72 хорватів та 12 євангелістів.

Останні югославські переписиРедагувати

Брадіна
Рік перепису 1971 1981 1991
серби 1 124 (28,26%) 1 793 (29,88%) 2 743 (34,68%)
хорвати 12 (0,30%) 18 (0,30%) 26 (0,32%)
босняки 2 774 (69,76%) 3 435 (57,25%) 4 800 (60,69%)
югослави 5 (0,12%) 578 (9,63%) 242 (3,05%)
інші 61 (1,53%) 176 (2,93%) 98 (1,23%)
Всього 3 976 6 000 7 909

ПриміткиРедагувати

  1. Popis stanovništva, domaćinstava i stanova u Bosni i Hercegovini. popis.gov.ba. Процитовано 25.05.2018. 
  2. Сайт громади Власениця (серб.)
  3. Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Архів оригіналу за 09.05.2016. Процитовано 25.05.2018. 

ПосиланняРедагувати