Відкрити головне меню

Влади́чна пал́ата, Владична (або Грановита) палата — пам'ятка цивільної архітектури 15 століття в місті Великий Новгород, побудована в стилі пізньої готики.

Владична палата (Великий Новгород )
Владична палата
Владична палата, збережена частина фасада
Владична палата, збережена частина фасада
58°31′22″ пн. ш. 31°16′35″ сх. д. / 58.52278° пн. ш. 31.27639° сх. д. / 58.52278; 31.27639Координати: 58°31′22″ пн. ш. 31°16′35″ сх. д. / 58.52278° пн. ш. 31.27639° сх. д. / 58.52278; 31.27639
Країна Росія
Місто Великий Новгород
Тип будівлі палацова споруда
Стиль готика
Автор проекту невідомий
Будівельник іноземні майстри
Засновник новгородський архієпископ Євфімій
Перша згадка 1433 рік
Дата заснування 1433
Будівництво 1433 р.—перебудови в середині 19 ст.в стилі класицизм
Основні дати:
1433 - 1441
Статус  Культурне надбання Російської федерації
Стан задовільний

Владична палата (Великий Новгород ). Карта розташування: Росія
Владична палата (Великий Новгород )
Владична палата (Великий Новгород )
Владична палата (Великий Новгород ) (Росія)
Владична палата (Великий Новгород ) у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Владичний двірРедагувати

Владичний двір — північна частина новгородської фортеці (кремля) поза Софійським собором міста. Вся територія Владичного двору була додатконо відокремлена від внутрішньої території фортеці і сама була невеликою фортрецею з обмеженим режимом входження. Низка оборонних, представницьких і господарських споруд виникала тут поступово впродовж 12 — 17 століть. Владичний двір архієпископів мав власні поварні (кухні), квасні, ремісничі майстерні (рукодільні), сушила, лазні, кузні, колодязь, стайні і феми для худоби, власні комори з харчами. Всі споруди були розташовані так, щоб утворювати коло, що збільшувало обороноздатність ділянки. Кожний новий з архієпископів щось добудовував чи перебудовував. Територія була невеликою, тому нові споруди виникали або з включенням стародавніх споруд в нові, або надбудовувались над старими.

Оборонні функції Владичного двору неодноразово рятували життя і єпископів, і багатіїв Новгорода, що проводили тут наради, чи рятувалися під час народних заворушень. Новгородський єпископ був найбагатшим феодалом міста, захищений як фортечними мурами, так і певною наближеністю до самого Бога і головного храму міста — Софії Новгородської. Владичний двір був місцем «панських нарад». Саме тут вирішувалиь питання політичних стосунків з Литовським князівством чи Московією. Стосунки з останньою були доволі складними: і через значні настрої самостійності, і через недовіру до підступних московитів-князів, що сприймались чужинцями. Стосунки з московитами набули справжної трагедії в 16 столітті, коли вояки царя Івана Грозного пограбували Великий Новгород і силомиць приєднали до Московського князівства .

Владичний двір — був політичним центром духовних і світських аристократів. Народне вече сюди не допускалось. Ще 1478 року саме тут оголосили наказ царя Івана III про приєднання Новгорода до Москви: «А вечевому колоколу в отчине нашей в Новгороде не быти, посаднику не быти, а государство нам свое держати». Прибув в Великий Новгород і Іван Грозний. Аби явити власну могутність і над Новгородом, і над церковним владикою, глумливий цар Іван Грозний організував тут неприпустиме «весілля» свого політичного оппонента — новгородського єпископа Пімена. Єпископа оженили з кобилою. Духовну особу одягли блазнем, дали в руки гуслі (як скомороху) і вивезли в Москву, де доправили в тюрму. Тоді прийшла черга до масових страт бунтівних новгородців. Іван Грозний надзвичайно жорстоко поводився з мешканцями. Це породило сумний народний переказ, що річка Волхов не вкривається кригою в морозні зими, бо Иван Грозний в місті пролив чимало безвинної крові новгородців.

Новгородський архієпископ ЄвфімійРедагувати

В довгій історії Великого Новгорода зберігося ім'я і діяльність новгородського архієпископа Євфімія (духовного князя 14291458 років.) Він теж дотримувався самостійницьких позицій в політиці з Московією. Євфімій і розпочав чергову перебудову Владичного двору. Завдяки йому більшість дерев'яних споруд Владичного двору попереднього періоду замінили на цегляні.

Більша частина стародавніх, кам'яних споруд (перебудованих чи доповнених пізніше) і збережених донині на Владичному дворі, була закладена і вибудована за часів Евфімія. До початку 21 століття на Владичному випадково збережені — Никитський корпус (17 століття, назва за іменем киянина, єпископа Микити), новгородська Грановита палата (тобто Владична палата, 15 ст.), надбрамна церква Сергія Радонезького, споруди Судного та Духовного приказів новгородських митрополитів, вежа з курантами Часозвоня (17 ст.), Ліхудів корпус (15 ст, перебудови початку 18 ст.).

Владична палатаРедагувати

 
Готичні склепіння Владичної палати, реставрація, фото 2009 року.

Це триповерхова споруда, значно перебудована після 1433 року. Її фасади і частку приміщень можна уявити за реставраційними розкриттями. Ґрунт за століття піднято, тому перший поверх практично став підмурками. Частина [фасад]]а, повернута до Никитського корпуса, розкрита, тут збережені стародавні, подвоєні, готичні вікна, що кидаються у вічі поряд з широкими і прямокутними вікнами добудов 19 століття.

Добре зберіглися стіни і цегляне склепіння парадної зали третього поверху, зразок цегляної готики в Новгороді. Шляхдо неї розпочинався з сіней (вестибюлю) першого поверху. В 19 столітті з них провели нові сходи. В нішах на стінах розкриті залишки стародавніх фресок, датованих 1441 роком. Одна з них — Христос з розкритою книгою і повчальним написом — закликом творити суд праведний. Але праведного суду в Новгороді не було, про що свідчить ображений запис новгородського літописця, датований 1445 роком — «…не бе в Новегороде правди и правого суда»…

Парадну залу Владичної (Грановитої) палати перекрито цегляним склепінням, що спирається на товстий, приземкуватий стовп в центрі приміщення. Поверхня склепіння роздулена гранями — нервюрами. Назву Грановита палата ведуть від них. Нервюры — характерна риса архітектри доби готики. Це свідоцтво участі в споруді Владичної палати іноземних архітекторів, яких новгородці неодноразово запрошували на будівельні майдани міста. Залучення іноземців підтвердив і літопис, де знайдено запис про «немецкие мастера из Заморья», що будували палату разом «с новгородскими мастеры».

Рестврація і експозиціїРедагувати

Дослідження і реставрації Владичної (Грановитої) палати розпочаті за часів СРСР. Були розкриті залишки фасаду з готичними вікнами, повернутими до Никитського корпуса. Відремонтовані дахи і вікна, розкриті залишки стародавніх фресок.

Приміщення роками використовували для експонування археологічних знахідок, рукописів і залишків ювелірних виробів, не вивезених в Москву (Мстиславова жалована грамота на пергаменті початку 12 ст., печатки з свинцю, нумізматичні колекції, коштовний посуд, вилучений з церков тощо).

ДжерелаРедагувати

  • Каргер М. К. «Новгород Великий». Ленинград-Москва: Искусство, 1966
  • Гормин В. В. «Грановитая палата: Краеведческий очерк». — Л.: Лениздат, 1980. — 64 с.
  • Ядрышников В. А. «Грановитая палата 1433 год.» — Н.: Исторический паспорт НСНРПМ, 1981
  • «Владычная палата Новгородского кремля» / Э. А. Гордиенко, 104,[3] с. ил. 16 см, Л. Лениздат 1991

Див. такожРедагувати