Владислав Орліч
| Владислав Орліч | |
|---|---|
| пол. Władysław Orlicz | |
 | |
| Народився |
24 травня 1903[1][2][3] Охцім біля Кракова |
| Помер |
9 серпня 1990[1][3] (87 років) Познань, Польща |
| Поховання | Junikowo cemeteryd |
| Місце проживання |
 Львів, Україна |
| Громадянство |
Польща |
| Національність | Поляк |
| Діяльність | математик, тополог |
| Alma mater | Університет Яна Казимира |
| Сфера інтересів | Математика |
| Заклад |
Університет Яна Казимира, Національний університет «Львівська політехніка», Познанський університет, Польська академія наук |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | Доктор фізико-математичних наук |
| Вчителі | Антоній Ломницький |
| Відомі учні | Zbigniew Ciesielskid |
| Член | Польська академія наук[4] |
| Відомий завдяки: | Простір Орліча |
| Батько | Францішек Орліч |
| Мати | Марія Роскнехт |
| У шлюбі з | Софія Крисік |
| Нагороди | |
 Владислав Орліч у Вікісховищі | |
Владислав Роман Орліч (пол. Władysław Roman Orlicz; *24 травня 1903, с. Охцім біля Кракова, Польща — † 9 серпня 1990, Познань, Польща)[5] — польський математик, доктор фізико-математичних наук, професор.
БіографіяРедагувати
Владислав Орліч Роман народився в селі Охцім біля Кракова. У його батьків, Францішка Орліча і Марії Роскнехт, було п'ятеро синів. Батько помер, коли йому було лише 4 роки.
У 1919 році сім'я переїхала до Львова, де він здобув середню освіту, а потім вивчав математику в Університеті Яна Казимира.
З 1922 по 1929 роки він працював асистентом на кафедрі математики в Університеті Яна Казимира. У 1928 році написав докторську дисертацію «Деякі проблеми теорії ортогональних рядів», під керівництвом Євстахія Зелінського. В тому же році Орліч одружився з Софією Крісік. В кінці 20-х та початку 30-х працював вчителем у приватних середніх школах та у військовій школі.
Орліч провів 1929/30 академічні роки в Геттінґенському університеті. У 1931-1937 роках викладав у Львівському технічному університеті. У 1937 році став професором Познанського університету. Другу світову війну перебув у Львові. З січня 1940 по червень 1941 та з серпня 1944 до 1945 року він викладав у Торгово-промисловій школі. В березні 1945 року Орліч виїхав до Польщі, а вже в травні став викладачем до Познанського університету.
Орліч був редактором журналу Commentationes Mathematicae (1955–1990), президентом Польської математичної спілки (у 1977–1979 роках). У 1961 році був обраний дійсним членом Польської академії наук.
До виходу на пенсію в 1974 році він працював у Познанському університеті та в Інституті математики Польської академії наук. Орліч помер 9 серпня 1990 року в Познані, Польща.
Науковий доробокРедагувати
Основні роботи відносяться до функціонального аналізу та його розділів, зокрема до області ортогональних рядів. Разом з С. Мазуром розвинув теорію лінійних топологічних просторів, більш загальних ніж банахові простори. Створив також теорію функціональних просторів (простори Орліча). Заснував в Познані математичну школу. Разом зі С.Банахом створив львівську школу функціонального аналізу.
НагородиРедагувати
- Премія Польської математичної спілки (1948),
- «Золотий хрест заслуги» (1954),
- Командорський Хрест ордена Відродження Польщі (1958),
- Почесний член Польської математичної спілки (1973),
- Премія Фонду Альфреда Южиковського (1973),
- Медаль Коперника Польської академії наук (1973),
- Орден Шановного вчителя (1977),
- Медаль Варшавського університету (1979),
- Медаль Комісії народної освіти (1983),
- Державна індивідуальна премія (другого ступеня у 1952 році, першого ступеня у 1966 році).
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136914764 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=ORLICZ,%20W%C5%82adys%C5%82aw%20
- ↑ Władysław Roman Orlicz. Sejm-Wielki.pl. Процитовано 2019-07-07.