Вікіпедія

Винищувач четвертого покоління

реактивні винищувачі 1960–2000-х років

Винищувач четвертого покоління — так класифікуються бойові винищувачі, що були створені з кінця 1970-х і експлуатуються у більшості розвинених країн світу станом на 2010-і роки.

Американський F-16.

Для винищувачів такого типу характерне поєднання високошвидкісних бойових характеристик з багатофункціональністю. Так, деякі з них мали можливість нести навіть тактичні ядерні боєприпаси. Ґрунтовно в концепціях винищувачів цього покоління технології малопомітності не використовували.

Відмінні особливості покоління

ред.
  • Поліпшені маневрові характеристики (нестійка аеродинамічна схема).
  • Двоконтурні турбореактивні (турбовентиляторні) двигуни зі зниженою витратою палива.

Найвідоміші з літаків четвертого покоління:

Покоління 4,5

ред.
 
МіГ-35 — російський легкий багатоцільовий винищувач, подальший розвиток МіГ-29

Так заведено називати літаки 4 покоління, модернізація або подальший розвиток яких наближає їх характеристики та ефективність до винищувачів п'ятого покоління, або які задовольняють більшості, за винятком малопомітності, вимог до винищувачів п'ятого покоління:

Для цих літаків характерні:

Порівняння винищувачів 4,5 покоління

ред.
Aircraft Dassault Rafale[1] Eurofighter Typhoon[2][3] F-16IN
«Super Viper»[4][5] 		F/A-18E/F
Super Hornet[6][7][8][9] 		JAS 39 NG
[10][11][12][13] 		МіГ-35
[14][15][16][17][18]
Країна-розробник   Франція   Німеччина
  Італія
  Іспанія
  Велика Британія 		  США   США   Швеція   Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК «МіГ»
Довжина 15,27 м 15,96 м 15,03 м 18,31 м 14,1 м 17,3 м
Розмах крил 10,80 м 10,95 м 10,0 м 13,62 м 8,4 м 12 м
Висота 5,34 м 5,28 м 5,09 м 4,88 м 4,5 м 4,7 м
Площа крила 45,7 м² 50,0 м² 27,9 м² 46,5 м² 30,0 м² 38,0 м²
Маса пустого 9500 кг 11000 кг 9979 кг[19] 14552 кг[9] 7100 кг 11000 кг
Максимальне бойове навантаження 9500 кг 7500 кг 7800 кг 8050 кг 5300 кг[20] 6500 кг
Максимальна злітна вага 24500 кг 23500 кг 21800 кг 29937 кг[9] 14300 кг[21] 29000 кг
Силова установка 2 × SNECMA M88-2 2 × Eurojet EJ200 1 × GE F110-132 2 × GE F414-400 1 × GE F414G 2 × Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга 		50 кН кожен
(5100 кгс) 		60 кН кожен
(6120 кгс) 		84 кН
(8570 кгс) 		62,3 кН кожен
(6360 кгс) 		62,3 кН
(6360 кгс) 		53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс) 		90 кН кожен
(9180 кгс) 		144 кН
(14690 кгс) 		98 кН кожен
(10000 кгс) 		98 кН
(10000 кгс) 		88,3 кН кожен
(9010 кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє 		4700 кг
7500 кг 		4996 кг[22] 3265 кг
5880 кг 		F/A-18E: 6780 кг
7381 кг 		3360 кг[13]

3800 кг[13]

4800 кг
4200 кг
Точки підвіски 14 (5 «вологих») 13 (3 «вологі») 11 (3 «вологі») 11 (5 «вологих») 10 (4 «вологих») 9 (5 «вологих»)
Максимальна швидкість 1,8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[23]) 		2,0+ Маха[24]
(Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха) 		2,05 Маха 1,8 Маха 2,0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха[25]) 		2,25 Маха
Дальність польоту
(з ППБ, без дозаправлення у повітрі) 		3700+ км 3790 км 4220 км 3054 км 3200 км 3100 км
Бойовий радіус 1800 км 1390 км[26] 1500+ км 722 км 1300 км 1000 км
Практична стеля 17000 м 19812 м 18000 м 15000 м 15240 м 17500 м
Швидкість підйому 305 м/с 315 м/с 254 м/с 228 м/с Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1,13 1,18 1,1 0,93 1,18 1,1
Керований вектор тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений внаслідок модернізації[27] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[28] 700 м
Вартість літака (2011 р.) ~84,48 млн US $
64 млн € 		~108 млн US $
80 млн €[29] 		50 млн US $[30] 55 млн US $[31] 48 млн US $ 38,5 млн US $

Примітки

ред.
  1. ↑ Official Rafale specifications, FR: Dassault, архів оригіналу за 8 квітня 2011, процитовано 2 квітня 2011
  2. ↑ Official Typhoon Specifications, Eurofighter, архів оригіналу за 9 травня 2009, процитовано 27 грудня 2013
  3. ↑ Eurofighter Typhoon (German) , DE: Luftwaffe, архів оригіналу за 11 травня 2008, процитовано 27 грудня 2013
  4. ↑ F-16C/D Factsheet. US Air Force
  5. ↑ F-16 Specifications [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Lockheed Martin
  6. ↑ F/A-18E/F Super Hornet page [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]. Boeing
  7. ↑ Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  8. ↑ Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  9. ↑ а б в BP, Blogspot, архів оригіналу (JPEG) за 24 січня 2014, процитовано 27 грудня 2013
  10. ↑ PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Flightglobal.com, 23 April 2008.
  11. ↑ Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, архів оригіналу за 4 січня 2013, процитовано 27 грудня 2013
  12. ↑ Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch) , NL, 8 August, архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013, процитовано 1 February 2011
  13. ↑ а б в Saab NG presentation (PDF), JSF Nieuws, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2012, процитовано 27 грудня 2013
  14. ↑ MiG-35, RU: MiG Aravia, архів оригіналу за 27 вересня 2007, процитовано 27 грудня 2013
  15. ↑ MiG-29M2 specifications [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.]. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  16. ↑ MiG-35, Deagel, архів оригіналу за 23 квітня 2014, процитовано 27 грудня 2013
  17. ↑ MiG-35 specifications [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  18. ↑ Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, архів оригіналу за 13 грудня 2013, процитовано 27 грудня 2013
  19. ↑ F-16 Versions — F-16E/F [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. F-16.net.
  20. ↑ «Gripen Dimensions» [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Saab
  21. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Technische Daten Eurofighter Austria (German) , AT: Air Power, архів оригіналу за 25 липня 2020, процитовано 27 грудня 2013
  23. ↑ «Fox Three». dassault-aviation.com.
  24. ↑ Austrian Airforce. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
  25. ↑ Gripen Supercruises. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 27 грудня 2013.
  26. ↑ EFA-2000 Eurofighter [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Fas.org.
  27. ↑ «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Thaindian News, 4 January 2010.
  28. ↑ «Rafale». [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  29. ↑ Eurofighter Typhoon | [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Eurofighter.com.
  30. ↑ Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]. CSIS
  31. ↑ Capaccio, Tony (16 грудня 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.



  Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Винищувач_четвертого_покоління&oldid=43541544