Вернер Науманн
Гуго Роберт Вернер Науманн (нім. Hugo Robert Werner Naumann; 16 червня 1909, Гурау — 25 жовтня 1982, Люденшайд) — німецький державний діяч, журналіст, бригадефюрер СС.
| Вернер Науманн | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Werner Naumann[1] | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народився | 16 червня 1909[2][3][…] Ґура, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща[4][1] | ||||||||||||
| Помер | 25 жовтня 1982[2][3][…] (73 роки) Люденшайд, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[4][1] ·серцева недостатність[5] | ||||||||||||
| Країна |  Німеччина[1] | ||||||||||||
| Місце проживання | Нойбабельсбергd Люденшайд[1] | ||||||||||||
| Діяльність | політик | ||||||||||||
| Alma mater | Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1], Женевський університет[1] і Вроцлавський університет[1] | ||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор політичних наук[d][1] (1936) | ||||||||||||
| Науковий керівник | Robert Nöll von der Nahmerd[1] | ||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||
| Заклад | Q107905054?[1], Міністерство пропаганди та громадської просвіти[1], Міністерство пропаганди та громадської просвіти[1], Dürener Metallwerked[1] і Вроцлавський університет[1] | ||||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||||
| Членство | СС[1], СА[1], SS Freundeskreis der Wirtschaftd і Naumann Circled | ||||||||||||
| Військове звання |  Бригадефюрер СС | ||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4][1] і Deutsche Reichsparteid[1] | ||||||||||||
| Конфесія | нерелігійність[1] | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
ред.У 1928 році вступив в НСДАП. Освіту здобув в університетах Бреслау і Єни; доктор природничих наук (1934). Обіймав високі пости в системі СА, але одночасно підтримував близькі стосунки з Генріхом Гіммлером, що врятувало його під час «Ночі довгих ножів». З 1937 року керівник імперського управління пропаганди в Бреслау. У 1938 році перейшов в Імперське міністерство пропаганди і народної освіти, очолив Берлінське бюро; незабаром був поставлений на чолі відділу кадрів міністерства. Член «Гуртка друзів рейхсфюрера СС». У 1940-41 роках брав участь у військових діях, в складі військ СС воював на Східному фронті. Після важкого поранення повернувся в Берлін. З жовтня 1941 року керував справами міністерства, «права рука» Йозефа Геббельса. Крім того, що Науманн володів величезною енергією, він і ззовні був зразковим нацистом. З квітня 1944 року — статс-секретар міністерства. Користувався повагою Адольфа Гітлера, який розглядав Науманна як найбільш гідного наступника Геббельса. При сформуванні 1-3 травня 1945 року Флесбурзького уряду отримав пост імперського міністра народної освіти і пропаганди. 23 травня 1945 року заарештований разом з іншими членами уряду. У 1950 році звільнений. Працював в імпортно-експортній фірмі в Дюссельдорфі, брав участь в діяльності правої Німецької імперської партії. 15 січня 1953 року заарештований західнонімецькою поліцією, його судили, і 3 грудня 1954 року звинувачення з нього були зняті. 22 вересня 1955 року успішно пройшов процес денацифікації.
Звання
ред.- Єфрейтор резерву і кандидат в офіцери резерву зенітної артилерії люфтваффе (20 жовтня 1937)
- Оберфюрер СС (30 січня 1938)
- Унтерофіцер резерву зенітної артилерії люфтваффе (10 вересня 1939)
- Лейтенант резерву зенітної артилерії люфтваффе (1 травня 1940)
- Унтерштурмфюрер резерву військ СС (3 червня 1940)
- Оберштурмфюрер резерву військ СС (14 травня 1941)
- Гауптштурмфюрер резерву військ СС (21 червня 1942)
- Бригадефюрер СС (20 квітня 1943)
- Штурмбаннфюрер резерву військ СС (9 листопада 1944)
Нагороди
ред.- Золотий партійний знак НСДАП
- Почесний кут старих бійців
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
Бібліографія
ред.- Nau-Nau gefährdet das Empire?, Göttingen 1953
Література
ред.- Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП.. — М.: Эксмо, 2004. — С. 372. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
- Friedrich Grimm: Unrecht im Rechtsstaat – Tatsachen und Dokumente zur politischen Justiz dargestellt am Fall Naumann, Tübingen 1957
- Günter J. Trittel: „Man kann ein Ideal nicht verraten ...“ – Werner Naumann – NS-Ideologie und politische Praxis in der frühen Bundesrepublik, Wallstein (2013), ISBN 978-3835313002
- Adolf von Thadden: Die verfemte Rechte. Deutschland-, Europa- und Weltpolitik in Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft aus der Sicht von rechts, Verlag K. W. Schütz KG, Preußisch Oldendorf 1984, ISBN 3-87725-111/0, S. 73–96
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б в г д е The Hitler Book / Hrsg.: H. Eberle, M. Uhl — 2005.
- ↑ Der Spiegel — Spiegel-Verlag, 1982. — Vol. 1982, вип. 45. — S. 272. — ISSN 0038-7452; 2195-1349