Міністерство пропаганди та громадської просвіти

Міністерство пропаганди та громадської просвіти Третього Райху (нім. Reichsministerium für Volksaufklärung und Propaganda, RMVP або Propagandaministerium), Міністерство пропаганди — державна установа Веймарської Республіки, і пізніше Третього Райху, для реалізації нацистських ідей.

Міністерство пропаганди та громадської просвіти
Логотип
Дата створення / заснування 1933
Посада керівника організації Q104164731?
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Є власником Descent from the Crossd[1]
Розташування штаб-квартири Орденський палацd
Архіви зберігаються у Федеральний архів Німеччини
Час/дата припинення існування 1945
CMNS: Міністерство пропаганди та громадської просвіти у Вікісховищі
Міністр пропаганди Йозеф Геббельс

ІсторіяРедагувати

Міністерство було створено 14 березня 1933 р., через кілька місяців після приходу нацистів до влади, на чолі із Йозефом Геббельсом. Сам Геббельс першопочатково виступав проти терміну «пропаганда», визнаючи, що в популярному вжитку слово має асоціацію із брехнею. Навіть коли міністерство вже проіснувало рік, він запропонував змінити назву на «Міністерство культури та громадської просвіти», але А. Гітлер відхилив цю пропозицію[2].

Геббельс був відповідальний за контроль над ЗМІ та культурою Веймарської Республіки та Нацистської Німеччини.

Міністерство проіснувало аж до 1945 р., коли Друга Світова війна була завершена.

ПропагандаРедагувати

Слід зазначити, що влада Й. Геббельса була далека від абсолютної — попри заснування міністерства, яке він очолював, в Німеччині продовжували існувати інші структури, які займалися питанням пропаганди і контролювалися іншими впливовими постатями того часу, а саме райхміністром східних окупованих територій Альфредом Розенбергом, президентом Райхстагу Германом Герінгом і безпосередньо самим керівником держави Адольфом Гітлером. Тим не менш, Геббельс мав значний вплив на формування культури тогочасної Німеччини — під його юрисдикцію підпадали кіно, театр, радіо і преса[3], що давало йому можливість контролювати та вирішувати що люди читають, бачать, слухають та думають.[4]

СтруктураРедагувати

Міністерство пропаганди та громадської просвіти поділялося на 7 департаментів:

  1. Дівізія І (адміністративно-правова)
  2. Дівізія ІІ (масові мітинги; охорона здоров'я; молодь)
  3. Дівізія ІІІ (радіомовлення)
  4. Дівізія IV (національна та зарубіжна преса)
  5. Дівізія V (кінофільми та їх цензурування)
  6. Дівізія VI (мистецтво, музика, театр)
  7. Дівізія VII (захист від контрпропаганди: як зовнішньої, так і внутрішньої)

Список міністрівРедагувати

Портрет Міністр пропаганди Здобув посаду Покинув посаду Партія Кабінет
1   Йозеф Геббельс

(1897—1945)

14 березня 1933 р. 30 квітня 1945 р. НСДАП Гітлер
2   Вернер Науманн

(1909—1982)

30 квітня 1945 р. 2 травня 1945 р. НСДАП Геббельс

ДжерелаРедагувати

  • Capelle H. van. Hitler's Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba, 2004

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.moma.org/collection/works/79759
  2. Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. 
  3. Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 
  4. Capelle, H. (2004). Hitler’s Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba.