Верешин
Верешин[2] (або Варишин[2], пол. Wereszyn) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 130 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 50°36′ пн. ш. 23°55′ сх. д. / 50.600° пн. ш. 23.917° сх. д.Координати: 50°36′ пн. ш. 23°55′ сх. д. / 50.600° пн. ш. 23.917° сх. д.
|
Історія ред.
1763 року вперше згадується православна церква в селі[2].
У 1820 р. в селі була зведена нова дерев'яна греко-католицька церква Воздвиження Хреста Господнього, яка належала до парафії у Вишньові, котра належала до Холмської єпархії і яку в 1875 р. відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві.
.jpg)
В 1827 р. в селі були 52 будинки і 357 мешканців. З 1867 р. село належало до Крилівської волості Грубешівського повіту Люблінської губернії (до 1912 р.), Холмської губернії (1912—1919 рр.) і Люблінського воєводства (1919—1939 рр.).
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].
За переписом 1905 р. в селі було 120 будинків і 814 мешканців (769 православних, 14 римо-католиків і 31 юдей), а в панському дворі Свєжанської — 6 будинків і 30 мешканців (9 православних, 14 римо-католиків і 7 юдеїв).
У 1915 р. більшість українців були вивезені перед наступом німецьких військ вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. закрили церкву.
У 1921 р. польський перепис нарахував у селі 102 будинки і 577 жителів, з них 513 православних, 24 римо-католики, 1 греко-католик і 39 юдеїв, причому 119 зараховано до українців, 419 — до поляків і 39 — до євреїв. У фільварку в 4 будинках проживала 81 особа (48 православних, 18 римо-католиків і 15 юдеїв). В сусідній колонії Верешин у 12 будинках проживало 80 мешканців, з яких 7 були греко-католиками і 73 — римо-католиками, хоча всіх зарахували до поляків.
Польська влада з метою асиміляції українців у 1938 р. зруйнувала церкву.[4][5]
12 лютого 1944 р. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая здійснили напад на село, де розстріляли весілля і вбили щонайменше 14 українців[6], у тому числі 4 жінки і молодого. 21.03.1944 поляками вбито 83 українці. Зі слів очевидця: «Під час нападу на весілля впали від бандитських куль батьки молодої Марія і Михайло Михальчуки, наречений на прізвище Курдупель. Загинули Максим Михальчук, Анатолій Михальчук, Ольга Матвіїшин, Альоша Панчоха, Петро Мужичук, Борис Луць, Петро Остапишин, Марія Недоріз і ще кілька чоловіків».[7] 24 березня повторили напад і вбили щонайменше 37 українців[6], а у травні — ще кількох.
У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 120 осіб[8]. Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[9]. 16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Вересина на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 129 українців, 6-15 липня — ще 9 українців[9]. У селі залишилося 24 поляки[9].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 62 | 5 | 44 | 13 |
| Жінки | 68 | 9 | 33 | 26 |
| Разом | 130 | 14 | 77 | 39 |
Пам'ятки ред.
- Православний цвинтар з XIX століття
Постаті ред.
- Марія Щуцька (нар. 1941) — співачка, сопрано, солістка опери в Лодзі.
- Василь Боруцький (1924—1946) — український військовий діяч, воїн УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Загинув у селі.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ Махомета Стефанія з дому Михальчук
- ↑ http://www.los.org.pl/_struktura/Projekty/ProjektUA/wspomnienia.php?mo=p&Polaczenie=13006215552
- ↑ а б Галагіда І, Іваник М. Українські жертви Холмщини та Південного Підляшшя 1939—1944 рр. Львів, видавництво УКУ, 2021 -С. 205—207
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література ред.
- Wereszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 230. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верешин