Вербена лікарська

вид рослин

Вербе́на ліка́рська[1] (Verbena officinalis L.) вид квіткових рослин родини вербенові (Verbenaceae).

Вербена лікарська
Verbena officinalis Sturm22.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Ряд: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вербенові (Verbenaceae)
Рід: Вербена (Verbena)
Вид:
Вербена лікарська (V. officinalis)
Біноміальна назва
Verbena officinalis
Commons-logo.svg Вікісховище: Verbena officinalis

Ботанічні характеристикиРедагувати

Вербена лікарська — багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30—60 см. Стебло прямовисне, по гранях шорстке. Листки шорсткі, яйцювато-довгасті. Квітки дрібні, блідо-лілові, зібрані в довгі тонкі ниткоподібні колоски. Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте в червні — жовтні.

Історія застосуванняРедагувати

Здавна вербену вважали чудодійною. У стародавні часи служителі релігійного культу прикрашали нею вівтарі під час жертвоприношень. Грецькі воїни вірили, що вербена робить їх тіло невразливим, відлякує ворога. У римлян цю квітку присвячували Меркурію — крилатому віснику богів. Вербеною прикрашали посланців, які йшли з мирною місією, називали їх вербеноносцями.

У середні віки навколо цієї рослини створювали таємничість. Збирали її один раз на рік, у безмісячну ніч, при сяйві планет Венери або Меркурія. Вважалося, що особливу силу має вербена, викопана в певний час золотою або срібною лопатою, її не можна було збирати, поки не випала вранішня роса і не зволожила рослини. Така вербена повинна була принести здоров'я і навіть багатство.

ПоширенняРедагувати

Вид має природне поширення у Європі (крім Скандинавії й Ісландії), північній і східній частинах Африки, Туреччині, півдні Азії, Кореї, Японії, Австралії[2].

В Україні зростає на всій території, на вологих забур'янених місцях та узбіччях доріг.

Фармакологічні властивостіРедагувати

В усіх частинах рослини міститься отруйна речовина — вербеналін. Крім того, в траві виявлено вітамін С, кумарин, дубильні речовини, органічні та інші сполуки. В медицині використовується для стимуляції блювотного рефлексу.

Медичне застосуванняРедагувати

Вербену використовують при шкірних захворюваннях, у тому числі від золотухи. Застосовують також при артеріосклерозі і тромбозах, в гомеопатії її використовують при нирковокам'яній хворобі. В індійській медицині свіжі листки призначають при гарячці та як відволікаючий засіб.

РозмноженняРедагувати

Розмножується насінням і вегетативно. У підготовлений ґрунт (переораний чи скопаний на глибину 22—25 см, в який внесено 0,3 т/100 м² органічних добрив) насіння висівають на глибину 1—1,5 см, ширина міжрядь — 50—55 см. Сходи з'являються на 9—10-й день, масово — на початку третьої декади. В перший рік життя рослина утворює генеративні пагони заввишки 55 см. Вони цвітуть у кінці липня, достигають — у кінці вересня. Плодоносить регулярно.

Вегетативно розмножують живцями, які нарізають у липні і укорінюють під склом. Так вони перезимовують. Навесні їх можна використовувати як маточні екземпляри для живцювання.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Вербена лікарська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 82. — ISBN 5-88500-055-7.