Відкрити головне меню

Вера Циривири (макед. Вера Циривири — Трена; 1920 році, Прілеп — 15 липень 1944, Штіп) — югославська македонська партизанка часів Народно-визвольної війни Югославії, відома під псевдонімами Тертя, Міца, Світлана та Ленче[1].

Вера Циривири
Вера Циривири Трена.jpg
Народилася 1920
Прілеп
Померла 14 липня 1944(1944-07-14)
Штип
Громадянство Королівство Югославія

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилася близько 1920 року в місті Прілеп. Батько — Коста Циривири, провів п'ять років у в'язниці за свої соціалістичні переконання. Мати — Васька Циривири, діячка Комуністичної партії Югославії і майбутня учасниця Народно-визвольної війни. У віці 15 років Вера серйозно захворіла і виїхала в сім'єю на заробітки до Белграду, де і лікувалася. Батько підробляв там кравцем. Перебуваючи на лікуванні, Вера познайомилася з низкою діячів комуністичної партії — серед них були Мирчи Ацев, Страхил Пінджуров, Борка Талескі, Кузман Йосифовський, Кочо Рацин та інші. Вона брала участь в їх мітингах, демонстраціях і протестах. З 1940 року вона увійшла до комуністичної партії Югославії, займалася організацією діяльності партії в рідному Прілепі, а також в Скоп'є, Бітоле і Тиквеш. У 1940 році нею була організована демонстрація македонських комуністів в Ільїн день.

Друга Світова ВійнаРедагувати

Після окупації Югославії німцями і їх сателітами Вера пішла до партизанського підпілля, працювала інструктором і займалася вербуванням добровольців в різних частинах Македонії та їх відправкою на фронт. Найчастіше її можна було зустріти в містах Струга, Кочани, Велес, Штіп і Валандово, де вона знаходила співчуваючих партизанам. Також вона була активною діячкою Союзу комуністичної молоді Югославії, Жіночого антифашистського фронту і народно-визвольних комітетів на територіях, звільнених македонським партизанським підпіллям. Болгарська влада призначила 20 тисяч болгарських левів за голову партизанки[2].

В ніч з 14 на 15 липня 1944 Веру Циривири розкрила болгарська поліція, заблокувавши її будинок. Вера зуміла вибратися та побігла до сусідніх будинків, але на її прохання про допомогу ніхто не відкрив двері і навіть не відгукнувся. Коли вона перебиралася через огорожу одного з будинків, поліцейські почали погоню за нею. Усвідомивши, що сховатися вона не зможе, Вера вчинила самогубство, щоб поліція не схопила її живцем.

Пам'ятьРедагувати

В даний час в Македонії ім'я Вери Циривари носять кілька дитячих садків міста Штип, а також початкові школи в містечках Карпош (передмістя Скоп'є) і Дебреште. У рідному Прілепі був встановлений пам'ятник Циривари.

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересень 2016. Процитовано 22 травень 2016. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червень 2016. Процитовано 22 травень 2016.