Велюгін Анатолій Степанович

білоруський поет і кінодраматург
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Анатолій Степанович Велюгін
біл. Анатоль Вялюгін
Народився27 грудня 1923(1923-12-27)
Мошкани, Сєнненський район
Помер24 жовтня 1994(1994-10-24) (70 років)
Мінськ, Білорусь
ПохованняПівнічний цвинтар[d]
ГромадянствоБілорусь Білорусь
Національністьбілорус
Діяльністьпоет, перекладач
Alma materQ110359239? і Ural State Pedagogical Universityd
ЗакладЗвязда, Літаратура і мастацтва і Полымя (часопис)
Мова творівбілоруська
Роки активності19341994
ЧленствоСП СРСР і Спілка білоруських письменників
Нагороди

Велюгін Анатолій Степанович (біл. Анатоль Вялюгін) — (*27 грудня 1923, Мошкани, Сєнненський район — †24 жовтня 1994) — білоруський поет, кінодраматург та перекладач.

Біографія

ред.

У 19391940 роках навчався у Мінському педагогічному інституті та водночас працював у редакції газети «Звязда». З вересня 1941 рокує студентом Свердловського педагогічного інституту. 1942 року призваний до лав Радянської Армії, служив у авіації.

Після війни відновив навчання у Мінському педагогічному інституті і закінчив його заочно в 1948 році. У 19451946 роках був літспівробітником газети «Літаратура і мастацтва». З 1946 до 1984 року з невеликими перервами був редактором відділу поезії журналу «Полымя». Член Спілки письменників СРСР з 1946 року.

Помер 24 жовтня 1994 року.

Відзнаки

ред.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни I ступеня, «Знак Пошани» та медалями.

Лауреат премій імені Янка Купали (1964, за поему «Вітер з Волги»), Державної премії Білорусі (1968, за кіносценарій «Генерал Пуща»). Заслужений діяч культури Білоруської РСР (1969).

Творчість

ред.

Друкується з 1934 року.

Автор поетичних збірок «Салют у Мінську» (1947), «Негарельська арка» (1949), «На зорі займає» (1958), «Вірші та балади» (1969), «Пісня зеленого дуба» (1989), «3 білого каменя — синє полум'я» (1993), поеми «Вітер з Волги» (1963) та інших. Тарасові Шевченку присвятив вірші «На Шевченковій горі» (1960) і «На поклон Тарасу» (1961), в яких підкреслив людяність і задушевність творів українського поета.

Автор сценаріїв до художніх фільмів «Луна в пущі» (1977), «Дивіться на траву» (1985) та 40 дакументальных фільмів: «Дорога без привалу» (1964), «Генерал Пуща» (1967), «Біла вежа» (1968), «Я - фортеця, веду бій» (1972), «Горизонти доріг» (1977), та інших.

Перекладав білоруською твори багатьох письменників, зокрема, Михайла Лермонтова, Володимира Маяковського, Адама Міцкевича, Максима Рильського, Лесі Українки, Платона Воронька, Дмитра Білоуса та інших.

Література

ред.