Величко Максим Костянтинович

Максим Костянтинович Величко (нар. 8 березня 1922(19220308) — 13 червня 1996) — Герой Соціалістичної Праці (1966), повний Кавалер Ордена Слави, учасник німецько-радянської війни.

Максим Костянтинович Величко
Величко Максим Костянтинович.jpg
Народження 8 березня 1922(1922-03-08)
Катеринослав
Смерть 13 червня 1997(1997-06-13) (75 років)
Сміла
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19411945
Партія ВКП(б)
Звання Старший сержант
Формування 819-й артилерійський полк, 295-та стрілецька дивізія, 5-а ударна армія
Командування відділенням розвідки батареї
Війни / битви Німецько-радянська війна
По відставці бригадир розмітників механоскладального цеху Смілянського машинобудівного заводу
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Слави I ступеня Орден Слави II ступеня Орден Слави III ступеня

ЖиттєписРедагувати

Максим Костянтинович Величко народився 8 березня 1922 у Катеринославі.

Отримавши неповну середню освіту, Максим Костянтинович Величко вступив до ФЗУ, яку закінчив в 1936 році. Після закінчення ФЗУ став працювати розмітником по металу на машинобудівному заводі в місті Сміла Черкаської області УРСР.

Максима Костянтиновича Величко в ряди РСЧА призвали в травні 1941 року. Брав участь в боях на фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року.

В ряди КПРС Максим Величко був прийнятий в 1943 році.

З 14 по 15 травня 1944 року під час боїв за село Дороцьке Дубесарського району Молдавської РСР сержант Максим Величко виявив три великокаліберних кулемета, батарею, міномет і спостережний пункт. Завдяки його даним в ході наступу ці озброєння і інженерна споруда були знищені.

В боях з 15 по 21 травня 1944 сержант Максим Величко брав участь у відбитті контратак гітлерівців, коригуючи вогонь батареї, яка придушила 2 кулеметні точки, батарею і кулемет. У цих боях сержант Максим Величко знищив до 10 гітлерівців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 червня 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками сержант Максим Костянтинович Величко нагороджений орденом Слави 3-й ступеня.

Максим Костянтинович Величко 17 січня 1945 в боях за польське місто Скерневице вогнем своєї батареї знищив два міномета і кулемет.

Указом Президії Верховної Ради СРСР от 15 лютого 1945 а за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками сержант Максим Костянтинович Величко нагороджений орденом слави 2-го ступеня.

В боях за польське місто Кюстрин 12 березня 1945 старший сержант Максим Величко виявив місцезнаходження п'яти німецьких кулеметів і одного зенітного знаряддя. Перебуваючи у складі штурмового загону, сержант Максим Величко знищив близько десяти гітлерівців, також захопив кулемет і з нього продовжив вести вогонь. У цьому бою сержант Максим Величко був поранений, але не покинув стрій.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками старший сержант Величко Максим Костянтинович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня, ставши повним кавалером ордена Слави.

Після демобілізації в 1945 році з лав РККА, Максим Костянтинович Величко повернувся в місто Сміла (Черкаська область). Там, працюючи бригадиром розмітників механоскладального цеху Смілянського машинобудівного заводу, перевиконував ті норми, які були встановлені керівництвом.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 липня 1966 за успішне виконання завдань сьомого п'ятирічного плану Максиму Костянтиновичу Величко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».

Максим Костянтинович Величко помер 13 червня 1997 .

Нагороди та почесні званняРедагувати

ПосиланняРедагувати