Величай Михайло Лукич
Михайло Лукич Величай (1907—1943) — український радянський військовик, майор РСЧА, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Величай Михайло Лукич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 листопада 1907 с.Лютенька, Гадяцького повіту. Російська Імперія. |
| Помер |
30 вересня 1943 (35 років) УРСР ·загинув у бою. |
| Поховання | Синельникове |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | військовий, гвардії майор. |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | майор |
| Партія | Комуністична партія Радянського Союзу |
| Нагороди |
   |
Біографія ред.
Михайло Величай народився 21 листопада 1907 року у селі Лютенька (нині — Гадяцький район Полтавської області) у селянській родині. Закінчив 6 класів середньої школи, після чого працював на торфовищах. У 1932 році вступив у ВКП(б).
У 1939 рокові Величай був призваний на службу в Червону Армію. З червня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни.
Закінчив військово-політичне училище. У вересні 1943 року гвардії майор Михайло Величай був заступником командира 100-го гвардійського стрілецького полку з політчастини 35-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
У ніч з 26 на 27 вересня 1943 року, незважаючи на шквальний ворожий вогонь, полк Величая переправився через Дніпро у районі села Звонецьке Солонянського району Дніпропетровської області. Величай брав активну участь у захопленні та розширенні до 7 кілометрів плацдарму на західному березі річки. Коли командир полку вибув зі строю, Величай узяв командування на себе і забезпечив успішне виконання бойової задачі.
30 вересня 1943 року Величай загинув у бою за розширення плацдарму.[1] Похований у місті Синельникове Дніпропетровської області.[2]
Указом Президії Верховного Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за «мужність і героїзм, виявлені під час форсування Дніпра і утримання плацдарму на його правому березі» гвардії майор Михайло Величай посмертно був нагороджений високим званням: Герой Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами: Леніна та Червоної Зірки.[3]
На честь Величая названо вулицю у м. Синельникове і середня школа у селі Лютенька.
На шкільному подвір'ї (с. Лютенька) 9 травня 1967 року встановлено пам'ятник Михайлові Величаю. Після відкриття нової середньої школи у 1992 році пам'ятник перенесено до сільської ради (нова школа теж носить ім'я М. Л. Величая).[4]
Вшанування пам'яті ред.
У селі Лютенька є вулиця Михайла Величая.
У місті Синельникове є вулиця Михайла Величая.
-
Пам'ятник-погруддя герою Радянського Союзу М. Л. Величаю у с. Лютенька -
Інформація з донесення про незворотні втрати -
Інформація з наказу про виключення зі списків Величай Михайло Лукич -
Фрагмент з особової справи. Величай Михайло Лукич -
Погруддя герою Величая М. Л. (світлина 2019 року)
Примітки ред.
- ↑ Информация из донесения о безвозвратных потерях. Архів оригіналу за 8 липня 2019. (рос.)
- ↑ Информация из списков захоронения. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. (рос.)
- ↑ Приказ(указ) о награждении и сопроводительные документы к нему. Архів оригіналу за 13 березня 2012.
- ↑ Офіційний сайт Лютенського ЗЗСО I—III ступенів імені Героя Радянського Союзу М. Л. Величая. Архів оригіналу за 12 квітня 2019.
Література ред.
- Величай Михаил Лукич // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — Москва : Воениздат, 1987. — Т. 1 (Абаев—Любичев). — С. 255—256. — 100 000 прим. (рос.)
- За мужество и отвагу. — 2-е изд., перераб., доп. — Харьков, 1984. (рос.)
- 35-я гвардейская стрелковая Лозовская Краснознамённая орденов Суворова и Богдана Хмельницкого дивизия. Величай Михаил Лукич 1907 [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гвардии майор Величай М. Л. [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Величай Михайло Лукич