Велицька волость

Велицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Велицьк.

Велицька волость
Центр	Велицьк
Площа	18 805 (1885)
Населення	5162 осіб (1885)
Густота	25.1 осіб / км²
Наступники	ґміна Вєліцк

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 15 сільських громад. Населення — 5162 особи (2606 чоловічої статі та 2556 — жіночої), 466 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	11120	5574
Приватної власності	7178	2158
Казенної власності	—	—
Іншої власності	507	352
Загалом	18805	8111

Основні поселення волості:

• Велицьк — колишнє власницьке село; волосне правління (за 37 верст від повітового міста), 480 осіб, 62 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Великий Порськ — колишнє власницьке село при річці Стохід, 300 осіб, 32 двори, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
• Кашівка — колишнє власницьке село при річці Стохід, 510 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, 2 ярмарки.
• Підліси — колишнє власницьке село, 244 особи, 32 двори, православна церква, постоялий будинок, смоляний завод.
• Підрижі — колишнє власницьке село при річці Стохід, 657 осіб, 75 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
• Порська Вулька — колишнє власницьке село при річці Стохід, 179 осіб, 17 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.
• Селець — колишнє власницьке село, 416 осіб, 40 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, вітряк.
• Угли — колишнє власницьке село при річці Стохід, 280 осіб, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
• Янівка — колишнє власницьке містечко при річці Стохід, 154 особи, 17 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 ярмарки, 2 водяних млини, вітряк.

Під владою Польщі

Гміна Вєліцк
1921-1939
Воєводство	Волинське
Повіт	Ковельський
Адмінцентр гміни	Велицьк
Тип гміни	Сільська
Громади	29

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Вєліцк Ковельського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 29 громад:

1. Арсеновичі — село: Арсеновичі;
2. Великий Порськ — село: Великий Порськ та хутір: Сенявка;
3. Гай — колонія: Гай;
4. Іванівка — село: Іванівка;
5. Янівка — село: Янівка;
6. Кривлин — село: Кривлин;
7. Кашівка — село: Кашівка;
8. Корсині — село: Корсині;
9. Кухарі — село: Кухарі, фільварок: Кухарі та колонії: Кухарі, Дубівка і Залізниця;
10. Літогоща — село: Літогоща та хутори: Площа, Скалениця і Сокільщина;
11. Мельниця — містечко: Мельниця;
12. Мельниця — село: Мельниця та хутори: Березина, Новини, Підвеличе, Ступищі й Соснинка;
13. Мельниця — колонія: Мельниця;
14. Мирин — село: Мирин;
15. Підліси — село: Підліси;
16. Підрижі I — село: Підрижі I;
17. Підрижі II — село: Підрижі II та хутори: Олександрівка і Мокритка;
18. Підрижі — колонія: Підрижі та хутір: Земниця;
19. Рудка Миринська — село: Рудка-Миринська та хутори: Рудка Міринська і Паулинівка;
20. Сільце — село: Сільце;
21. Сільце — колонія: Сільце;
22. Сілки — село: Сілки;
23. Софіянівка — село: Софіянівка;
24. Суха Лоза — колонія: Суха Лоза;
25. Угли — село: Угли та фільварок: Угли;
26. Велицьк — село: Велицьк, фільварок: Велицьк та хутори: Косиньці й Залізниця;
27. Велицьк — колонія: Велицьк;
28. Вілька Порська — село: Вілька Порська;
29. Вілька Порська — колонія: Вілька Порська.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)