Великоголовник сафлороподібний

вид рослин

Великоголовник сафлороподібний[1][2][3], рапонтикум сафлоровидний[2], левзея сафлоровидна[2], рапонтик сафлоровидний[4] (Leuzea carthamoides (Willd.) DC. або Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin) — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових або складноцвітих. Місцеві назви: левзея, мараловий корінь, маралова трава, оленяча трава, рапонтикум.

Великоголовник сафлороподібний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Медовий осот (Leuzea)
Вид:
L. carthamoides
Біноміальна назва
Leuzea carthamoides
(Willd.) Iljin, 1933

Морфологічний опис ред.

 
Квітка

Рослина висотою 50—120 см. Стебло прямостояче, тонкоребристе з опушенням. Кореневища товсті, горизонтальні з численними додатковими коренями. Листки чергові, глибокоперисторозсічені, на кінцях загострені. Серединні та верхівкові — сидячі, дрібнозубчасті або цілокраї. Квітки зібрані у суцвіття — кошик, пурпурно-фіолетового або пурпурно-рожевого кольору. Цвіте у червні — серпні. Плід — сім'янка.

Поширення ред.

У природних умовах поширений в Росії — у гірських районах Південного Сибіру (Алтай, Кузнецький Алатау, Саяни, Хамар-Дабан); частково прилеглих до Алтаю гірських систем Східного Казахстану (Тарбагатай, Саур і Джунгарський Алатау) та в Північній Монголії (Монгольський Алтай)[4].

Зростає на субальпійських, рідше альпійських луках (на висоті 1400—2300 м над рівнем моря). У багатьох районах України великоголовник вирощують на плантаціях як цінну лікарську рослину.

Заготівля ред.

Для приготування ліків заготовляють кореневища з коренями. Їх викопують восени або навесні, промивають і висушують на сонці або в теплих провітрюваних місцях. Готову сировину зберігають у паперових мішках.

Практичне використання ред.

Препарати великоголовника мають стимулюючу та тонізуючу дію на нервову систему, особливо при фізичній перевтомі, загальній слабкості, поганому апетиті та зниженій працездатності. Також вони поліпшують роботу серця та регулюють артеріальний тиск. Використовують препарати рослини і при вегето-судинній дистонії.

Кореневища містять дубильні речовини (близько 5 %), інсулін, алкалоїди, смоли, ефірні олії, аскорбінову кислоту (вітамін C).

Медова продуктивність рослини — 100—120 кг з 1 га; мед зеленуватий.

Примітки ред.

  1. Великоголовник сафлоровидний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 78. — ISBN 5-88500-055-7.
  2. а б в Рапонтикум сафлоровидний // Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : «МОРІОН», 2010. — 1632 с. — ISBN 978-966-2066-34-0.
  3. Світельський М. М. Продуктивність великоголовника сафлороподібного залежно від застосування мінеральних добрив в умовах ботанічного розсадника Житомирського національного агроекологічного університету // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». — 2013. — № 2 (62). — С. 208-214. Архівовано з джерела 20 січня 2022. Процитовано.
  4. а б О. Тітова. Особливості використання та перспективи інтродукції Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin у Житомирському Поліссі // ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ. Серія біологічна. — 2004. — № 36. — С. 325-330.

Джерела ред.

  • Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7

Посилання ред.