Великий Ферганський канал
Вели́кий Ферга́нський канал імені Усма́на Юсу́пова (узб. Usmon Yusupov nomidagi Katta Farg‘ona kanali, Усмон Юсупов номидаги Катта Фарғона канали, тадж. Канали Калони Фарғона ба номи Усмон Юсуфов, раніше - Великий Ферганський канал імені Сталіна) — великий магістральний канал в Наманганській, Андижанській та Ферганській областях Узбекистану, Киргизстану та Таджикистані. Побудований у 1939—1940 роках, був однією з найбільших гідротехнічних споруд СРСР.
| Великий Ферганський канал | |
|---|---|
| uz/Katta Farg‘ona kanali/tg/Канали Калони Фарғона/ky/Чоң Фергана каналы/ | |
 Великий Ферганський канал (Карадар'їнський тракт) поблизу міста Андіжан | |
| Країна | Узбекистан/Киргизія/Таджикистан |
| Координати | 40°12′ пн. ш. 69°54′ сх. д. / 40.2° пн. ш. 69.9° сх. д. |
| Протяжність | 350км |
| |
 Великий Ферганський канал у Вікісховищі
| |
Опис
ред.Починається від річки Нарин (місто Уч-Курган), перетинає всю Ферганську долину й закінчується в районі таджицького міста Худжанд, впадаючи в Сирдар'ю.
Загальна довжина каналу становить 350 км і включає два тракти: верхній Наринський (44 км) та нижній Карадар'їнський (301 км), розділені ділянкою річки Карадар'ї. На територію Узбекистану припадає 283 км., на територію Киргизстану – 12 км., на територію Таджикистану – 62 км. Нормальна витрата води становить 180 м³/с, витрата води при найшвидшому пропусканні — 211 м³/с. На Великому Ферганському каналі побудовано понад 1000 гідротехнічних споруд, їх понад 50 великих. Трасою каналу є 9 гребель, 258 водовипусків, 7 водоскидів, 8 акведуків, 101 міст для транспортних магістралей.
Загалом зрошує близько 500 тис. га земель, з них в Андижанському віллояті Узбекистану - 66,6 тис., в Наманганському віллояті Узбекистану - 12 тис. га, у Ферганському віллояті Узбекистану - 125 тис. га, в Киргизтані тис. 0.76 тыс. га, у Согдійській області Таджикистану – 10 тис. га.
На каналі розташовані міста — Уч-Курган, Шахрихан, Хамза, Коканд, Яйпан (Узбекистан), Канібадам, Гафуров, Чкаловськ (Таджикистан).
Історія
ред.Одним із авторів проекту каналу був архітектор Садик Нагаєв. Побудований у 1939-1940 роках методом всенародного будівництва (хашара). До будівництва каналу було залучено близько 160 000 колгоспників, використовувалося 14 екскаваторів, 245 тракторів та 420 автомашин. У 1953-1962, 1964 і 1967 роках проводилися реконструкції каналу. 1966 року Великому Ферганському каналу присвоєно ім'я державного діяча радянського Узбекистану, першого секретаря КПУз у 1938—1950 роках, міністра бавовни СРСР Усмана Юсупова.
Завдяки будівництву Великого Ферганського каналу разом із Південним Ферганським каналом і Північним Ферганським каналом (1940—1941 роки) значно зріс обсяг зрошення у Ферганській долині. У регіоні було подвоєно збір бавовнику.
Джерела
ред.УРЕС 2-е видання