Вели́кий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.

село Великий Раковець
Герб села Великий Раковець.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Громада Білківська громада
Код КОАТУУ 2121982001
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1563
Населення 4545
Площа 102,6 км²
Густота населення 567,9 осіб/км²
Поштовий індекс 90143
Географічні дані
Географічні координати 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. / 48.27083; 23.14444Координати: 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. / 48.27083; 23.14444
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Місцева влада
Адреса ради 90143, Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Великий Раковець, вул.Волошина,2 .
Карта
Великий Раковець. Карта розташування: Україна
Великий Раковець
Великий Раковець
Великий Раковець. Карта розташування: Закарпатська область
Великий Раковець
Великий Раковець
Мапа

Площа — 102,6 км². Населення — 15534 жителів. Село розташоване за 14 км від Іршави.

День села — остання неділя вересня.

ГеографіяРедагувати

Місцевість гориста, здебільшого покрита буковими, а у верхів'ях гір шпильковими лісами.

Через село протікають річки Берберке та Буковець.

НазваРедагувати

Про виникнення назви села існує декілька переказів. За переказами, село в давнину було розташоване за декілька кілометрів на захід в сучасного місця, на рівнині, яка мала назву Ходиші (від постійної зміни русла потоку), яка навесні та восени підтоплювалась, через що селяни переселялись на підвищення, прямуючи з заходу на схід, тобто назад подібно ракам, через що село дістало назву «Рак-овець»[джерело?].

Існує інша легенда про лікаря на прізвище Раковець, який жив у селі. Він завоював таку шану своєю лікарською роботою, за яку не брав грошей. Серед жителів округи говорили, що вони ходять «До великого Раківця»[джерело?].

ІсторіяРедагувати

Перша згадка датується 1330 роком.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4322 особи, з яких 2079 чоловіків та 2243 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4549 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
російська 0,64 %
білоруська 0,02 %
молдовська 0,02 %
німецька 0,02 %
румунська 0,02 %

ЕкономікаРедагувати

Населення села займається рослинництвом та тваринництвом.

У селі працює фермерське господарство, яке спеціалізується на рослиннистві (зернові та бобові), овочівництві, садівництві та тваринництві.

У селі функціонують декілька магазинів та торгових точок, а також 10 закладів громадського харчування.

ОсвітаРедагувати

  • 4 дошкільні навчальні заклади, у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 чоловік
  • 2 загальноосвітні школи (І—ІІ ст. та І—ІІІ ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 вчителів
  • школа-інтернат, у якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 вчителів
  • дитяча школа мистецтв

Соціальна сфераРедагувати

  • лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, у якій працюють 40 осіб медперсоналу
  • 2 аптеки
  • 2 бібліотеки
  • заклад культури «Будинок культури», у якому знаходяться літературно-меморіальний музей ім Ю. В. Мейгеша та музей «Берегиня».

Пам'яткиРедагувати

  • Церква Різдва Пр. Богородиці. 1856. У 1751 р. в Раковці були дві дерев'яні церкви: одна — з вежею, Покрови пр. богородиці, у доброму стані, з гарними образами і двома дзвонами (можливо, йдеться про церкву в Малому Раківці); друга — Різдва пр. богородиці, всередині краща, ніж перша, з двома дзвонами і красними образами. У 1775 р. вказано, що верхню церкву збудовано 1654 p., а нижню — 1474 р. і відремонтовано 1764 р. У 1847 р. в селі ще була дерев'яна церква, а через кілька років змурували великий кам'яний храм. У 1902 р. церкву оновлено. Бароковий розпис, подібний до розпису в Лозі та Греблі, було виконано в 1907 р. Інтер'єр храму розмалював В. Якубець у 1979—1980 роках. Гарного різьблення іконостас має ще не перемальовані ікони. Кам'яний хрест біля церкви споруджено в 1893 р. за пароха Нестора Ромжі та кураторів Василя Золотаря і Георгія Памачея. Місцевий парох Михайло Еґреші був в'язнем радянських концтаборів з 1949 до 1955 р.

Відомі людиРедагувати

  • Антон Копинець — український письменник та журналіст. Член Спілки журналістів УРСР.
  • У Великому Раківці народився український радянський письменник Ю. В. Мейгеш.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати