Вели́кий Ра́ковець — село в Україні, у Закарпатській області, Іршавському районі.

село Великий Раковець
Герб села Великий Раковець.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Іршавський район
Громада ОТГ (об’єднана територіальна громада)
Код КОАТУУ 2121982001
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1563
Населення 4545
Площа 102,6 км²
Густота населення 567,9 осіб/км²
Поштовий індекс 90143
Географічні дані
Географічні координати 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. / 48.27083; 23.14444Координати: 48°16′15″ пн. ш. 23°08′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. / 48.27083; 23.14444
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Місцева влада
Адреса ради 90143, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Великий Раковець, вул.Волошина,2 , тел. 42-2-21.
Карта
Великий Раковець. Карта розташування: Україна
Великий Раковець
Великий Раковець
Великий Раковець. Карта розташування: Закарпатська область
Великий Раковець
Великий Раковець
Мапа

Площа — 102,6 км². Населення — 15534 жителів. Село розташоване за 14 км від районного центра Іршава.

День села — остання неділя червня.

ГеографіяРедагувати

Місцевість гориста, здебільшого покрита буковими, а у верхів'ях гір шпильковими лісами.

Через село протікають річки Берберке та Буковець.

НазваРедагувати

Про виникнення назви села існує декілька переказів. За переказами, село в давнину було розташоване за декілька кілометрів на захід в сучасного місця, на рівнині, яка мала назву Ходиші (від постійної зміни русла потоку), яка навесні та восени підтоплювалась, через що селяни переселялись на підвищення, прямуючи з заходу на схід, тобто назад подібно ракам, через що село дістало назву «Рак-овець»[джерело?].

Існує інша легенда про лікаря на прізвище Раковець, який жив у селі. Він завоював таку шану своєю лікарською роботою, за яку не брав грошей. Серед жителів округи говорили, що вони ходять «До великого Раківця»[джерело?].

ІсторіяРедагувати

Перша згадка датується 1330 роком.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4322 особи, з яких 2079 чоловіків та 2243 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4549 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
російська 0,64 %
білоруська 0,02 %
молдовська 0,02 %
німецька 0,02 %
румунська 0,02 %

ЕкономікаРедагувати

Населення села займається рослинництвом та тваринництвом.

У селі працює фермерське господарство, яке спеціалізується на рослиннистві (зернові та бобові), овочівництві, садівництві та тваринництві.

У селі функціонують декілька магазинів та торгових точок, а також 10 закладів громадського харчування.

ОсвітаРедагувати

  • 4 дошкільні навчальні заклади, у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 чоловік
  • 2 загальноосвітні школи (І—ІІ ст. та І—ІІІ ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 вчителів
  • школа-інтернат, у якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 вчителів
  • дитяча школа мистецтв

Соціальна сфераРедагувати

  • лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, у якій працюють 40 осіб медперсоналу
  • 2 аптеки
  • 2 бібліотеки
  • заклад культури «Будинок культури», у якому знаходяться літературно-меморіальний музей ім Ю. В. Мейгеша та музей «Берегиня».

Пам'яткиРедагувати

  • Церква Різдва Пр. Богородиці. 1856. У 1751 р. в Раковці були дві дерев'яні церкви: одна — з вежею, Покрови пр. богородиці, у доброму стані, з гарними образами і двома дзвонами (можливо, йдеться про церкву в Малому Раківці); друга — Різдва пр. богородиці, всередині краща, ніж перша, з двома дзвонами і красними образами. У 1775 р. вказано, що верхню церкву збудовано 1654 p., а нижню — 1474 р. і відремонтовано 1764 р. У 1847 р. в селі ще була дерев'яна церква, а через кілька років змурували великий кам'яний храм. У 1902 р. церкву оновлено. Бароковий розпис, подібний до розпису в Лозі та Греблі, було виконано в 1907 р. Інтер'єр храму розмалював В. Якубець у 1979—1980 роках. Гарного різьблення іконостас має ще не перемальовані ікони. Кам'яний хрест біля церкви споруджено в 1893 р. за пароха Нестора Ромжі та кураторів Василя Золотаря і Георгія Памачея. Місцевий парох Михайло Еґреші був в'язнем радянських концтаборів з 1949 до 1955 р.

ПерсоналіїРедагувати

  • Антон Копинець — український письменник та журналіст. Член Спілки журналістів УРСР.
  • У Великому Раківці народився український радянський письменник Ю. В. Мейгеш.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати