Великий Раковець
Вели́кий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.
| село Великий Раковець | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Хустський район | ||
| Тер. громада | Білківська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21120010020097759 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1563 | ||
| Населення | 4545 | ||
| Площа | 102,6 км² | ||
| Густота населення | 567,9 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90143 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°16′15″ пн. ш. 23°8′40″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 23.14444° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
176 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90143, Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Великий Раковець, вул.Волошина,2 . | ||
| Карта | |||
  Великий Раковець | |||
 Великий Раковець | |||
| Мапа | |||
| |||
Площа — 102,6 км². Населення — 4545 жителів. Село розташоване за 14 км від Іршави.
День села — остання неділя вересня.
Географія
ред.Місцевість гориста, здебільшого покрита буковими, а у верхів'ях гір шпильковими лісами.
Назва
ред.Про виникнення назви села існує декілька переказів. За переказами, село в давнину було розташоване за декілька кілометрів на захід в сучасного місця, на рівнині, яка мала назву Ходиші (від постійної зміни русла потоку), яка навесні та восени підтоплювалась, через що селяни переселялись на підвищення, прямуючи з заходу на схід, тобто назад подібно ракам, через що село дістало назву «Рак-овець»[джерело?].
Існує інша легенда про лікаря на прізвище Раковець, який жив у селі. Він завоював таку шану своєю лікарською роботою, за яку не брав грошей. Серед жителів округи говорили, що вони ходять «До великого Раківця»[джерело?].
Історія
ред.Перша згадка датується 1330 роком.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4322 особи, з яких 2079 чоловіків та 2243 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4549 осіб.[2]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,25 % |
| російська | 0,64 % |
| білоруська | 0,02 % |
| молдовська | 0,02 % |
| німецька | 0,02 % |
| румунська | 0,02 % |
Економіка
ред.Населення села займається рослинництвом та тваринництвом.
У селі працює фермерське господарство, яке спеціалізується на рослиннистві (зернові та бобові), овочівництві, садівництві та тваринництві.
У селі функціонують декілька магазинів та торгових точок, а також 10 закладів громадського харчування.
Освіта
ред.- 4 дошкільні навчальні заклади, у яких перебувають близько 250 дітей і працюють 90 чоловік
- 2 загальноосвітні школи (І—ІІ ст. та І—ІІІ ст.), у яких навчаються близько 1100 учнів та працюють 100 вчителів
- школа-інтернат, у якій навчаються близько 160 учнів та працює 40 вчителів
- дитяча школа мистецтв
Соціальна сфера
ред.- лікарська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини, у якій працюють 40 осіб медперсоналу
- 2 аптеки
- 2 бібліотеки
- заклад культури «Будинок культури», у якому знаходяться літературно-меморіальний музей ім Ю. В. Мейгеша[4] та музей «Берегиня».
Храм
ред.Церква Різдва Пр. Богородиці. 1856.
У 1751 р. в Раковці були дві дерев'яні церкви: одна — з вежею, Покрови пр. богородиці, у доброму стані, з гарними образами і двома дзвонами (можливо, йдеться про церкву в Малому Раківці); друга — Різдва пр. богородиці, всередині краща, ніж перша, з двома дзвонами і красними образами. У 1775 р. вказано, що верхню церкву збудовано 1654 p., а нижню — 1474 р. і відремонтовано 1764 р. У 1847 р. в селі ще була дерев'яна церква, а через кілька років змурували великий кам'яний храм. У 1902 р. церкву оновлено. Бароковий розпис, подібний до розпису в Лозі та Греблі, було виконано в 1907 р. Інтер'єр храму розмалював В. Якубець у 1979—1980 роках. Гарного різьблення іконостас має ще не перемальовані ікони. Кам'яний хрест біля церкви споруджено в 1893 р. за пароха Нестора Ромжі та кураторів Василя Золотаря і Георгія Памачея. Місцевий парох Михайло Еґреші був в'язнем радянських концтаборів з 1949 до 1955 р.
Уродженці
ред.- Копинець Антон Михайлович (1931—1980) — український письменник та журналіст.
- Мейгеш Юрій Васильович (1925—1999) — український письменник.
- Цугорка Олександр Петрович (нар. 1973) — український художник, мистецтвознавець та педагог.
Туристичні місця
ред.- храм Різдва Пр. Богородиці. 1856.
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Великораковецька сільська бібліотека: Меморіальний музей Ю.В.Мейгеша. Великораковецька сільська бібліотека. Процитовано 4 січня 2024.
Посилання
ред.- Погода в селі Великий Раковець [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2012) |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |