Великий Омеляник

село в Луцькому районі Волинської області України

Вели́кий Омеляник — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.  

село Великий Омеляник
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада Заборольська сільська громада
Код КОАТУУ 0722881803
Основні дані
Засноване 1429
Населення 1495
Площа 2,91 км²
Густота населення 324,05 осіб/км²
Поштовий індекс 45624
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′19″ пн. ш. 25°16′04″ сх. д. / 50.73861° пн. ш. 25.26778° сх. д. / 50.73861; 25.26778Координати: 50°44′19″ пн. ш. 25°16′04″ сх. д. / 50.73861° пн. ш. 25.26778° сх. д. / 50.73861; 25.26778
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623
Карта
Великий Омеляник. Карта розташування: Україна
Великий Омеляник
Великий Омеляник
Великий Омеляник. Карта розташування: Волинська область
Великий Омеляник
Великий Омеляник
Мапа

CMNS: Великий Омеляник у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село розміщується неподалік від сучасної  вулиці Львівської та Володимирської, що в Луцьку.

Через територію села протікає невелика річка Омеляник (Омелянівка).

ІсторіяРедагувати

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Заборольській сільській раді Луцького району Волинської області[1].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 692 особи, з яких 322 чоловіки та 370 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 942 особи.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0,11 %
інші 0,21 %

Відомі людиРедагувати

Кушнір Ігор Миколайович — солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув під Іловайськом.

Юзеф Ігнацій Крашевський (1812—1887) — видатний письменник другої половини ХІХ століття. Його творчі зацікавлення сягали прози, поезії, літературної критики, журналістики, історії, етнографії, археології, філософії, живопису, компонування музики. Це далеко не весь перелік талантів, котрими володів і прославився Крашевський. Його доробок налічує коло 600 томів (без листування), у цьому числі близько 400 романів і повістей. Вважається найплодотворнішим письменником світової літератури, а його ім'я занесене до книги рекордів Гіннеса. [5]

Історичні пам'яткиРедагувати

Пам'ятки археологіїРедагувати

На території села відомі такі пам'ятки археології:

  • За 0,3 км на північний схід від села і за 0,2 км на південь від траси Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник (правосторонній доплив р. Стир) висотою 6-8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду площею 1,5 га.
  • В східній частині села, на захід від території Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега р. Омеляник висотою 6-8 м над рівнем заплави, на північ від сільської дороги — поселення періоду ХІІ-XIV ст. площею близько 1 га.
  • На південно-західній околиці села, на схилі правого берега р. Омеляник на висоті 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1 га.
  • За 0,3 км на північний захід від села і 0,2 км від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник висотою 4-6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га. З південного і східного боків його оконтурює лінія електропередач. Названі поселення густо насичені археологічним матеріалом.
  • У південно-західній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Омеляник, на присадибній ділянці Б. Моторного та поруч із ним — двошарове поселення ХІ-ХІІІ ст. та пізньосередньовічного часу. У 2006 році на ньому були проведені стаціонарні археологічні розкопки під керівництвом Шкоропада В. В. В розкопі розмірами 16×8 м об'єктів виявлено не було, зібрано матеріали давньоруського періоду (серед них — цілий горщик ХІІІ ст.) та пізнього середньовіччя
  • На відомому з'їзді монархів у Луцьку — найбільшому тоді дипломатичному з'їзді в Європі, що почався в січні 1429 року й тривав сім тижнів, зустріч короля Ягайла й Великого князя Литовського, Руського та Жемантійського Вітовта відбулась на Омелянику, звідки польського короля та його духовенство було запрошено до замку.

Чеський цвинтарРедагувати

У Великому Омелянику залишився давній чеський цвинтар початку XIX(19) ст. — єдиний в Луцькому районі.

Форт ОмеляникаРедагувати

  • На початок ХХІ століття на території села був споруджений форт-фортеця часів І світової. Збудували його у зв'язку з розширенням Луцька. Всі форти, як зазначено в «Генеральном плане с показанием произведенных работ 1890 г. по Луцкой укрепленной позиции», були віддалені від історичного міського ядра на 4 кілометри таких фортів спорудили чотири. Це був найдовший та найбільший люнет. Зараз, лише, південна частина валу люнета найбільш збережена по формі, контуру, висоті. Його особливість -це природна улоговина, яка дозволяла підійти з тилу без перешкод та непомітно для супротивника.

ФотографіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Заборольська сільська рада Волинська область, Луцький район. Процитовано 21 April 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Волинські новини, Волинські новини (29 травня 2012). У ЛУЦЬКУ РОЗКАЖУТЬ ПРО СПІВЦЯ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ (українська). 

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 188—189.

ПосиланняРедагувати