Велика Яблунівка

Вели́ка Яблуні́вка (попередня назва Вовківка) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. Розташоване над річкою Тясмин, за 30 км від міста Черкаси, за 8 км на південь від міста Сміла та за 5 км від залізничної станції ім. Тараса Шевченка. Кількість населення — 1966 осіб.

село Велика Яблунівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Березняківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080030020051961
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	до 1777
Населення	1966
Поштовий індекс	20745
Телефонний код	+380 4733
Географічні дані
Географічні координати	49°9′44″ пн. ш. 31°55′39″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	100 м
Водойми	річки: Тясмин, Попів
Місцева влада
Адреса ради	с. Березняки
Карта
Велика Яблунівка
Велика Яблунівка
Мапа

У селі річка Попів впадає у Тясмин.

Історія

Сьогодення села сягає в глибоку сиву давнину.

У середині 50-х років XX ст. учні Велико-Яблунівської школи на березі Тясмину та в руслі його притоки, яка давно висохла, знайшли останки первісного велетня — мамонта (їх було взято в Академію УРСР як винятковий екземпляр).

Про заселення цієї місцини первісними людьми свідчать знайдені молодими дослідниками дві кам'яні сокири з отвором для рукоятки, камінний молоток (газ. «Черкаська правда», 2 липня 1957 р.).

Поблизу Великої Яблунівки виявлено також кургани скіфського часу.

1838 р. Графи Бобринські в селі будують цукровий завод.

1846 р. З розширенням площ посівів цукрових буряків зросла потреба в робочій силі. У селі засівалось 1500 десятин (1635 га) буряками, на обробітку яких було зайнято понад 3500 осіб.

1886 р. З причини недостатньої кількості сировини завод припиняє свою виробничу діяльність, а в 1895 році його будівлі були повністю розібрані.

1925 р. У селі організовано ТСОЗ, в 1929 році — колгосп ім. Косіора.

1941-1944 роки. Німецько-радянська війна. Село відвойоване силами 1237-го стрілецького полку 373-ї стрілецької дивізії (у складі 52-ї загальновійськової армії 2-го Українського фронту) 27 січня 1944 року. На території села діяла підпільна організація яку очолював Г. І. Гаркуша, і нараховувала 8 підпільників.

За мужність, виявлену в боях з нацистами, 287 громадян села городжено орденами і медалями Радянського Союзу.

1944 рік. У центральному господарстві — 3 корови, 63 теляти, хоферма з 70 курей та 14 качок (газ. «Червоний стяг» 24 вересня І р.). З метою забезпечення господарства посівним матеріалом бр дир рільничої бригади Фросина Хільченко разом зі своїми подру зібрала у односельців 285 цнт зерна… З кожного гектара вродило 1 цнт зернових (газ. «Червоний стяг», 7 листопада 1944 р.).

1951 рік. Власністю колгоспу ім. Горького є 4 автомашини, ? голови коней, 20 пар волів, 4 жатки.

1954 рік. 19 листопада газета «Червоний стяг» повідомляє: «Гордістю села є гідроелектростанція потужністю 84 кіловати. Встановлено 450 освітлювальних точок. Повністю електрифіковано твар. приміщення, а також млин, пилораму, кузню, школу, клуб. У колгоспному виробництві встановлено 20 діючих електромоторів.

1969 рік. Виробництво молока порівняно з 1950 роком збільшилось у сім разів, зерна — у 2,5 раза. Грошові прибутки зросли у 8 р.

В 1950 році на оплату праці було витрачено 41,6 тис. крб., в ? році — 419 тисяч карбованців. Колгосп удостоюється звання господарства високої культури землеробства. Передовики: механізатори Іван Бойко, Іван Полтавець кола Котляр, Іван Рябокінь, Володимир Кутовий; доярки Софія З ряна, Ніна Мельник, Варвара Демиденко, Євгенія Піскун; свинар лина Онищенко, Віра Сіренко, Віра Вдовенко.

1973 рік. У господарстві врожайність зернових з кожного і складає 40,8 цнт, у тому числі озимої пшениці — 50 центнерів. Ріл бригада Ніни Ткаченко зібрала з кожного гектара по 53,2 цнт пшениці, понад 40 цнт ячменю, 39 цнт проса.

1977 рік. Врожай зернових по колгоспу складає 49,7 центнер пшениці — 52 цнт з кожного гектара.

1978 рік. Валове виробництво молока з 1209 цнт у 1951 зросло до 13676 центнерів. Стадо корів за цей період збільшилося з 3 до 670.

1982 рік. У господарстві в порівнянні з 1965 роком врожайність зернових зросла на 6 цнт з кожного гектара, цукрових буряків — на 21, овочів — на 39 центнерів.

Виробництво валової продукції на одного працівника збільшилося на 2284 карбованця, а на один людино-день — на 6 крб. 23 коп.

У селі — Будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки. На розі вулиць Горького і Молодіжної — двоповерховий будинок на 8 квартир, а далі — один двоповерховий. Дитячий садок і майстерня індпошиву, їдальня, 5 магазинів, стадіон, медпункт, філія зв'язку.

З порога восьмирічної школи пішло у велике життя 45 вчителів, 26 агрономів, чимало медиків і зооветспеціалістів (газ. «Червоний стяг», 9 жовтня 1982 р.).

1985 рік. У колгоспі 3245 гектарів землі, які обслуговують 20 вантажних автомашин, 35 тракторів, 8 зернових, 3 бурякових, по два кукурудзозбиральних та силосних комбайнів, 390 електродвигунів. На тваринницьких фермах утримують 1605 голів великої рогатої худоби, 1460 голів свиней. Порівняно з 1960 роком виробництво молока збільшилося на 1133 тонни.

Оплата праці одного людино-дня склала 7 крб. 65 коп. Середньорічна заробітна плата колгоспника: механізатора — 2880 карбованців, доярки — 2510, свинарки — 2180, різноробочого — 1547 карбованців.

В особистому користуванні колгоспників — 95 легкових автомобілів, понад 150 мотоциклів. У вищих і середніх навчальних закладах навчається п'ять колгоспних стипендіатів. Культурно-побутовий фонд складає 56 тисяч карбованців.

1990 рік. У колгоспі ім. Горького створено кооператив "Добробут ', у якому діє цех по ремонту різного електрообладнання, виготовляються металеві сітки. До кооперативу входять також олійниця, млин, Лашя-сауна. Планується також створити цех по переробці м'ясопродуктів.

1995 рік. У порівнянні з 1990 роком КСП «Тясмин» зменшило поголів'я ВРХ на 588 голів (1648—1060), свиней — на 606 голів (1258—652).

1996 рік. У селі дворів — 1130, населення — 2252 осіб (? жінок — чоловіків — 1004), дітей до 17-ти років — 420.

1999 рік. 1 січня. Вартість основних виробничих фондів КСП 9 млн. 897 тис. гривень. Валове виробництво сільськогоспода кої продукції за 1998 рік — 1 млн. 115 тис. гривень. У господарстві цює 211 чоловік. Середньомісячна зарплата одного працівника 117 вень. Рентабельність рослинництва — 8,5 відсотка, тваринництво з кове. На фермах утримують 478 голів ВРХ, у тому числі 162 голови корів, голову свиней, 1711 голів птиці.

Велика Яблунівка — стандартизований топонім. Офіційна назва села, прийнята в 20-х роках минулого століття, — Яблунівка. Попередня назва пов'язана з ім'ям польського князя Яна Яблоновського. Від його прізвища й осаду почали називати Яблоновкою. Село, за офіційними документами, засноване близько 1775 р. Цікаво, що мешканці села за традицією пов'язують його назву з переказом, згідно з яким, щоразу, вирушаючи з дорогу чи повертаючись назад, чумаки зупинялися на перепочинок біля великої яблуні. При цьому любили промовляти: «Де будемо відпочивати? — Звісно, біля великої яблуні». Не можна залишити поза увагою зниклий топонім — Вовківка. Колишню назву села пов'язують з іменем першого поселенця, який придбав прізвисько Вовк за певні риси характеру — відлюдькуватість. Від прізвища Вовк за допомогою назвотворчого суфікса –івк- і утворилася назва села. Описуючи село в книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864 року Л.Похилевич наголошує, що «… к востоку от села еще недавно тянулся превосходный лес…», який нещадно винищувався в результаті діяльності цукрового заводу. На цей час в селі проживало 1342 жителі. Була дерев'яна церква в ім'я Іоана Богослова, збудована в 1777 році. У 1925 році в селі організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а в 1929 році створено колгосп ім. С. В. Косіора. У радянський період на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Горького, працювала восьмирічна школа, Будинок культури, клуб, дві бібліотеки, медпункт, філія зв'язку, 5 магазинів. За мужність і відвагу, проявлені в роки Німецько-радянської війни, 278 жителів села нагороджені орденами та медалями.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 874	95,32 %
Російська	69	3,51 %
Молдовська	21	1,07 %
Інше	2	0,10 %
Разом	1 966	100,00 %

Відомі люди

• Шпильовий Леонід Вікторович — український вчений, фахівець з гірництва та технічної кібернетики.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Посилання

• Погода в селі Велика Яблунівка [Архівовано 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
• м. Сміла [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Jabłonówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 623. (пол.)