Вежа Вулиха
Вежа Ву́лиха — типова серія 14-поверхових житлових будинків змішаного типу: із внутрішнім збірним несним залізобетонним каркасом і зовнішніми несними цегляними стінами. Входить до складу серії будинків II-67 (за деякими даними, шифр проекту — 66/13891)[1]. Проєкт розроблений радянським архітектором Ю. П. Вулихом[ru]. Під його керівництвом реалізовувалися також схожі проєкти таких серій, як смирновська і тишинська, які, однак, не отримали такого широкого розповсюдження в порівнянні з чотирнадцятиповерховою вежею Вулиха. Будинки за проєктом будувалися з 1963[2] по 1986[3] в Росії, здебільшого в Москві та Московській області; і в Україні — здебільшого в Києві, також у Кам'янському та Миколаєві[4].
Опис ред.
Пізнаваними рисами проєкту є прямокутний плян 30×17,4 м або 10×4 кроків із симетричними фасадами. Короткі сторони мають схему 1 лоджія — 2 вікна — 1 лоджія; довгі — 1 глуха стіна (або 1 вікно) — 1 вікно — 3 лоджії — 1 вікно — 1 глуха стіна (або 1 вікно). Відмінності від цієї схеми мають бути в рамках конструкції, комбінованою з несних стін і каркасу.[5]
Дана типова серія, на відміну від поширених панельних серій, має ряд незвичайних конструктивних рішень. Збірним, тобто яке виробляється заздалегідь на заводі, а не на будівництві, є лише внутрішній каркас будівлі, що складається з залізобетонних колон і ригелів, які спираються на колони. До іншої конструктивної особливості серії відноситься виконання зовнішніх стін з цегли. Застосування саме каркасного типу несучих конструкцій замість поширеного для типових серій стінового відноситься до одних з найбільш явних переваг даної серії, оскільки всі міжкімнатні та міжквартирні стіни, таким чином, запроєктовані не несучими, що дає широкі можливості для застосування різних варіантів планувань квартир[6].
Зовнішні стіни даної серії зводилися безпосередньо на будівництві з керамічної цегли (в різних містах — як правило, різного кольору) на цементно-піщаному розчині. У порівнянні з панельними будинками це, з одного боку, забезпечило таким будинкам відмінні теплотехнічні показники і позбавило від стиків фасадних навісних панелей, розгерметизація яких є найслабкішим місцем панельних будинків. Однак, з іншого боку, в порівнянні з панельними будинками зведення таких стін вимагало більше часу, трудовитрат і, в цілому, було набагато дорожче.
Планування квартир в будинках даної серії відрізняються просторими кухнями, прихожими і лоджіями. Вежі Вулиха вважаються одними з найбільш вдалих і просторих серед типових серій будинків, за винятком квартир, де кухня межує з туалетом. У Радянському Союзі такі квартири вважалися елітними, тому вдома цих серій будувалися за спеціальним замовленням державних відомств, великих підприємств і житлово-будівельних кооперативів. Досить багато веж Вулиха побудовано не тільки в Москві, але і в великих індустріальних містах, при цьому кількість поверхів могло зменшуватися до дванадцяти і навіть до дев'яти.
Будувалися, в основному, точково в сформованих мікрорайонах.
Основні характеристики ред.
| Кількість секцій (під'їздів) | 1 |
|---|---|
| поверховість | найчастіше — 14, але буває 9, 12, 15, 16, 18 |
| Висота стель, м | 2,70 |
| Ліфти | пасажирський вантажопідйомністю 400 кг і вантажопасажирський 630 кг |
| балкони | лоджії у всіх квартирах |
| Кількість квартир на поверсі | 8 |
| перспектива знесення | Зносу не підлягають |
Площі квартир ред.
| кімнатні | Загальна, м² | Житлова, м² | Кухня, м² |
|---|---|---|---|
| 1-кімнатна квартира | 34-35 | 20 | 8 |
| 2-кімнатна квартира | 53-54 | 33-36 | 9 |
| 3-кімнатна квартира | 74 | 49-51 | 9,5 |
Будівельні конструкції ред.
| санвузли | роздільні |
|---|---|
| сходи | незадимлювані, відокремлені від квартирного блоку відкритої загальної лоджією |
| сміттєпровід | на майданчику, з завантажувальним клапаном на кожному поверсі |
| вентиляція | природна витяжна, блоки в кухні і в Сантехкабіни (санвузлі) |
| зовнішні стіни | виконані з керамічної цегли на цементно-піщаному розчині, загальна товщина стін 51 см |
| міжквартирні перегородки | здвоєні гіпсобетонні прокатні панелі товщиною по 8 см з повітряним зазором між ними в 4 см для звукоізоляції |
| міжкімнатні перегородки | гіпсобетонні прокатні панелі товщиною 8 см |
| внутрішні опори | Збірні залізобетонні колони перетином 40 × 60 см |
| балки | Збірні залізобетонні ригелі і балки з опертям на внутрішні несучі колони і зовнішні стіни |
| перекриття | багатопустотні збірні панелі товщиною 22 см |
| Несучі конструкції | Колони, ригелі, зовнішні стіни |
| Тип покрівлі | плоска |
Фотогалерея ред.
-
-
Київ, Стара Дарниця, вул. Дністерська, 19, 1987 р. -
«Будинок-книжка» у Пермі -
трипід'їздний будинок у Самарі -
17-поверховий будинок у Саратові -
недобудований будинок у Саратові -
Примітка ред.
- ↑ II-67 Вулыха | VK
- ↑ Казбек-Казиев З. А. Архитектурные конструкции: Учебник для вузов по специальности «Архитектура». — изд. 2-е, перераб. и доп. — Москва : Высшая школа, 1989. — 342 с. — ISBN 5-06-001263-8.
- ↑ Шерешевский И. А. Конструкции гражданских зданий. — Москва : Архитектура-С, 2005. — 160 с. — ISBN 5964700373.
- ↑ Серия II-67, Башня Е. П. Вулыха (66/13891) — PhotoBuildings
- ↑ Несущие стены дома серии Вулыха.
- ↑ ПланировкаКвартир.рф — информационный портал. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
Література ред.
- Казбек-Казиев З. А. Архитектурные конструкции: Учебник для вузов по специальности «Архитектура». — изд. 2-е, перераб. и доп. — Москва : Высшая школа, 1989. — 342 с. — ISBN 5-06-001263-8.
- Маклакова Т. Г., Нанасова С. М. Конструкции гражданских зданий. — изд. 2-е, перераб. и доп. — Москва : АВС, 2000. — 280 с. — ISBN 5-93093-040-6.
- Шерешевский И. А. Конструкции гражданских зданий. — Москва : Архитектура-С, 2005. — 160 с. — ISBN 5964700373.
Посилання ред.
- Башта Вулиха Проєкти та планування | my-Realty - Портал київської нерухомості
- Серия II-67, Башня Е. П. Вулыха (66/13891) — PhotoBuildings
- Рудомётова Юлия. Я живу в красной высотке на Федоровского // The Village : интернет-газета. — 2018. — Число 17. — Сентябрь. Архівовано з джерела 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2021.