Ведмедиця Гера

вид комах
Ведмедиця Гера

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина: Erebidae
Підродина: Arctiinae
Рід: Euplagia
Вид: Ведмедиця Гера
Euplagia quadripunctaria
(Poda, 1761)[1]
Синоніми
  • Phalaena quadripunctaria Poda, 1761[1]
  • Phalaena plataginis Scopoli, 1763[2]
  • Phalaena hera Linnaeus, 1767
  • Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761)[3]
  • Callimorpha hera (Linnaeus, 1767)[3]
Посилання
Вікісховище: Euplagia quadripunctaria
Віківиди: Euplagia quadripunctaria
EOL: 2869534
NCBI: 987932

Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae.

Таксономія ред.

Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.

Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012)[4].

Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери.

Підвиди[2]:

  • E. q. quadripunctaria (Poda, 1761)
  •   — Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ
  • E. q. fulgida (Oberthur, 1896)
  •   — Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран
  • E. q. rhodosensis (Daniel, 1953)
  •   — острів Родос, Греція («Долина метеликів»)
  • E. q. ingridae (Roesler, 1968)
  •   — Західна Туреччина

    Народні назви ред.

    В різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär).

    Поширення та чисельність ред.

     
    «Долина метеликів» на острові Родос, Греція

    Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію.

    В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода.

    В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га[5].

    Морфологічні ознаки ред.

     
    Гусениця
     
    Імаго

    Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок.

    Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками.

    Особливості біології ред.

    Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції.

    Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.

    Заходи охорони ред.

    Причинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось.

    Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників.

    У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія[5]. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України[6].

    На поштових марках ред.

    Примітки ред.

    1. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu. 
    2. а б Markku Savela. Euplagia. Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
    3. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Inventaire National du Patrimoine Naturel http://inpn.mnhn.fr. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2015. 
    4. Zahiri, R., J. D. Holloway, I. J. Kitching, J. D. Lafontaine, M. Mutanen & N. Wahlberg. Molecular phylogenetics of Erebidae (Lepidoptera, Noctuoidea). Systematic Entomology Vol. 37, Issue 1, pp. 102–124, January 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
    5. а б Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria. Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015. 
    6. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015.  Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

    Джерела ред.

    Література ред.

    • Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.