Відкрити головне меню

Ведмедиця Гера

вид комах
Ведмедиця Гера
Euplagia quadripunctaria Lehrensteinsfeld 20080802 4.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина: Erebidae
Підродина: Arctiinae
Рід: Euplagia
Вид: Ведмедиця Гера
Біноміальна назва
Euplagia quadripunctaria
(Poda, 1761)[1]
Синоніми
  • Phalaena quadripunctaria Poda, 1761[1]
  • Phalaena plataginis Scopoli, 1763[2]
  • Phalaena hera Linnaeus, 1767
  • Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761)[3]
  • Callimorpha hera (Linnaeus, 1767)[3]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Euplagia quadripunctaria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Euplagia quadripunctaria
EOL logo.svg EOL: 2869534
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 987932

Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae.

ТаксономіяРедагувати

Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.

Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012)[4].

Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери.

Підвиди[2]:

  • E. q. quadripunctaria (Poda, 1761)
  •   — Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ
  • E. q. fulgida (Oberthur, 1896)
  •   — Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран
  • E. q. rhodosensis (Daniel, 1953)
  •   — острів Родос, Греція («Долина метеликів»)
  • E. q. ingridae (Roesler, 1968)
  •   — Західна Туреччина

    Народні назвиРедагувати

    В різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär).

    Поширення та чисельністьРедагувати

     
    «Долина метеликів» на острові Родос, Греція

    Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію.

    В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода.

    В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га[5].

    Морфологічні ознакиРедагувати

     
    Гусениця
     
    Імаго

    Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок.

    Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками.

    Особливості біологіїРедагувати

    Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції.

    Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.

    Заходи охорониРедагувати

    Причинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось.

    Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників.

    У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія[5]. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України[6].

    На поштових маркахРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu. 
    2. а б Markku Savela. Euplagia. Lepidoptera and some other life forms. Процитовано 18 липня 2015. 
    3. а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Inventaire National du Patrimoine Naturel http://inpn.mnhn.fr. Процитовано 18 липня 2015. 
    4. Zahiri, R., J. D. Holloway, I. J. Kitching, J. D. Lafontaine, M. Mutanen & N. Wahlberg. Molecular phylogenetics of Erebidae (Lepidoptera, Noctuoidea). Systematic Entomology Vol. 37, Issue 1, pp. 102–124, January 2012. Процитовано 18 липня 2015. 
    5. а б Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria. Червона книга України (1994). 
    6. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ).  Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

    ДжерелаРедагувати

    ЛітератураРедагувати

    • Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.