Відкрити головне меню

Озеро Вая (болг. езеро Вая), також озеро Бургас, Бургаське озеро (болг. Бургаско езеро) — лиман розташований на західному узбережжі Чорного моря біля міста Бургас, є найбільшим природнім озером Болгарії. Його площа 27,60-28,99 км², довжина 9,6 км і ширина від 2,5 до 5 км. Довжина сягає 13 м.

Вая, Бургас
Neftochim-vaya-dinev.jpg
Вид на лиман
Karte Burgasseen-2.jpg
Озеро Бургас на карті регіону
42°30′ пн. ш. 27°24′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 27.400° сх. д. / 42.500; 27.400Координати: 42°30′ пн. ш. 27°24′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 27.400° сх. д. / 42.500; 27.400
Море Чорне море
Прибережні країни Болгарія Болгарія
Регіон Бургас
Бургаська область[1]
Довжина 9,6 км
Ширина 5 км
Площа 27,60-28,99 км²
Довжина берегової лінії 9,6 кілометр
Максимальна глибина 13 м
Середня глибина 1 метр
Солоність 4-11‰
Міста та поселення Бургас
ідентифікатори і посилання
GeoNames 732763
Вая, Бургас. Карта розташування: Болгарія
Вая, Бургас
Вая, Бургас
Вая, Бургас (Болгарія)
Вая, Бургас у Вікісховищі?

Води озера мають мінералізацію біля 4-11‰. Його фауна становить 23 види риб, 60 видів безхребетних і 254 видів птахів.

ІсторіяРедагувати

 
Сучасний вид лиману

Озеро Вая утворилося наприкінці пліоцену як морський лиману завдяки підвищення рівня моря у післяльодовиковий період, що призвело до затоплення гирл річок і формування затоки. З відступом рівня моря наприкінці середньовіччя більшу частину західної частини Бургаської затоки замулили річкові відкладення, винесені кількома малими річками. Сформовані болотисті місцевості були відомі як Ваякойське і Язеклійське болота, які під час східних вітрів з моря робилися непрохідними.[2]

Лафіт-Клаве, який відвідав регіон в 1784 році, визначає Бургас як найбільше місто на узбережжі затоки, і вперше встановлює назву затоки — Бургаська, із зауваженням, що раніше це місто було відоме як Порос. Лиман на захід від міста він також назвав Бургаське озеро, і природну потоку, що поєднувала лиман із в Чорним морем — як річка Бургаська.[3]

Заповнення боліт розпочали в 1921 році, з метою звільнення місця для розвитку міста Бургас і регіону цілком. Болота були перетворені на озера, що заповненні водами річок, які поповнювали болота, берега укріплені. Розбудова каналу до Язеклійського болота триває до 1928 року. У другій половині 1940-х і в 1980-х роках відбувається зміцнення берегів озера і розбудова сучасних мікрорайонів міста Бургас.[2]

Сьогодні, солоність води становить близько 4-11%, і має значні річні та сезонні коливання. Озеро пов'язано з морем каналом із шлюзом. Гідрологічний режим водойми підтримується завдяки прісних вод з озера Мандри. У західній частині до лиману впадають річки Айтоська, Съндердере і Чукарська. У цій частині лиману організована природоохоронна територія під назвою «Вая», яка в даний час охоплює 12% площі озера. У 2003 році озеро Бургас був оголошений водно-болотними угіддями міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції у складі природоохоронної території Бургаські озера.[4]

ПосиланняРедагувати

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б Езерата на Бургас, factor-bs.com
  3. виж: Карайотов/Райчевски/Иванов: стр. 68, 274, 297; André-Joseph Lafitte-Clavé, M. Duverne de Presle: Reconnoissance nautique et militaire du Golfe de Bourgas, au Nord-Est de Constantinople. в: Annales des sciences et des arts. том 3. Colas, 1810, стр. 58-59.
  4. Орнитологични важните места. Бургаското езеро. Процитовано 29 серпня 2013. 

ЛітератураРедагувати

  • Мичев, Николай; Цветко Михайлов, Иван Вапцаров, Светлин Кираджиев (1989). Geographical dictionary of Bulgaria. София: Наука и изкуство.