Вікіпедія

Ваткін Юрій Анатолійович

Ваткін Юрій Анатолійович (6 червня 1975, Дніпропетровськ) — український художник-імпресіоніст, майстер абстракції та кольору[1].

Ваткін Юрій Анатолійович
художник
Народження 6 червня 1975(1975-06-06) (48 років)
Дніпропетровськ
Національність українець
Країна Україна
Навчання Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Напрямок імпресіонізм, абстракціонізм
Сайт vatkin.art

Біографія ред.

Юрій Ваткін народився в 1975 році в Дніпропетровську. У 1977 році його родина переїхала до Харкова. У 1989—1991 роках Юрій брав приватні уроки у харківського графіка та педагога Олександра Брагіна. У 16 років став студентом Харківського художньо-промислового інституту, де 3 курси з 1991 по 1994 рік навчався на факультеті «Промисловий дизайн»[1].

З 19 років, після навчання в інституті, Юрій почав займатися бізнесом у сфері сільського господарства та надовго забув про мистецтво. Роками не торкаючись пензля, він став керівником великого агропідприємства. Але у 2008 році він знов зустрівся зі своїм учителем Олександром Брагіним, який нагадав про талант Юрія та надихнув його на відновлення творчого шляху[2].

У 2008 році приєднався до Харківської організації Національної Спілки художників України. У 2010 році Юрій провів персональну виставку в Харківському художньому музеї, де були представлені роботи, створені менш ніж за рік творчості — з цього почався його шлях у якості професійного художника[3]. У період з 2010 по 2022 рік Ваткін провів 7 персональних виставок в Україні, Чехії та Великій Британії, а також взяв участь у 3 колективних проєктах в Україні[1].

До 2022 року Юрій з сім’єю жив у рідному селі Черкаські Тишки під Харковом. У цей час він активно допомагав Харківському художньому музею та Театру ляльок, а також підтримував будівництво церкви у селі[2].

З 24 лютого 2022 року, на початку Російського вторгнення в Україну, Юрій Ваткін із сином перебували в Черкаських Тишках в окупації[4]. На 20-й день вулиця Юрія буда атакована касетними снарядами. Одна касета влетіла в дах будинку художника, де він зберігав свої картини: уламки прошили більшість картин і будинок загалом. Юрію разом з сином вдалось виїхати з села через 72 дні[4]. За період окупації та після неї художник створив декілька картин, які увійшли в серію «Війна»[5].

Творчість ред.

Інтерес до мистецтва проявився у художника в юності, що призвело до створення цілого ряду дитячих малюнків[1]. Після зустрічі з Брагіним у 2008 році Юрій знаходився в пошуках власної манери письма. Півтора року реалістичних робіт змінилися на експресивні пейзажі-настрої, пейзажі-композиції. Фактичний ландшафт у картинах Юрія став другорядним, поступаючись місцем кольору та емоційному переживанню природи. Ідейно Юрій Ваткін близький до французьких імпресіоністів та німецьких експресіоністів, хоча сам ніколи не був схильний до будь-якої школи[3]. За кілька років митець повністю перейшов від реалізму до вільної творчості та абстракціонізму[2].

З того часу кожна картина передає конкретний емоційний стан Ваткіна у момент її створення. Художник працює з темою занурення у власну підсвідомість, а у своїх роботах намагається розкрити несвідомі почуття та думки. Картини Юрія яскраві, насичені фарбами та лініями. Щоб передати емоції через картину, він використовує візуально об’ємні мазки[6].

Основні серії ред.

За своє творче життя художник презентує більше 20 основних творчих серій. Для кожної з них характерна певна тематика та відповідні атрибути, підкріплені емоціями, спогадами та особистим досвідом митця[7].

У серії «Підсвідоме» художник досліджує сприйняття емоцій завдяки роботі з абстрактними формами. Серія «Дотик сезону» присвячена дослідженню почуттів та емоцій, які виникають у певну пору року. «Бетонні джунглі» — це моменти з життя міста, спонтанно зафіксовані художником. «Природній бріз» — серія пейзажів, які зображують природу та міста в різні пори року. Серія «Війна» презентує картини, створені художником під час та після тимчасової російської окупації. «Металеві форми» розкриває тему боротьби живого з неживим, поєднуючі для цього акриловий живопис та металеву скульптуру. Наприкінці 2022 року митець працює над новою серією картин[8].

Виставки ред.

Персональні виставки[1] ред.

  • 2018 — проєкт «Колір ІІ», галерея VOVATANYA, Харків, Україна
  • 2017 — проєкт «ARTSTAQ Exchange», Прага, Чехія
  • 2016 — проєкт «ARTSTAQ Exchange», Лондон, Велика Британія
  • 2014 — проєкт «Ботаніка», ART Kyiv Contemporary, Мистецький Арсенал, Київ, Україна
  • 2013 — проєкт «Крізь запах ІІ», Муніципальна галерея, Харків, Україна
  • 2012 — проєкт «Колір та емоції», галерея VOVATANYA, Харків, Україна
  • 2010 — персональна виставка, Харківський художній музей, Харків, Україна

Колективні проєкти[1] ред.

  • 2011 — колективний проєкт «На землі», ART Kyiv Contemporary, Мистецький Арсенал, Київ, Україна
  • 2010 — колективний проєкт «На землі», ART Kyiv Contemporary, Мистецький Арсенал, Київ, Україна
  • 2009 — колективний проєкт Союз художників, Харків, Україна

Галерея ред.

Картини Юрія Ваткіна зберігаються в Харківському художньому музеї та в приватних колекціях України, Польщі, Німеччині, США, Мексики, Франції, Ізраїля та інших країнах[1].

  •  
    Кольори свободи, 2022
  •  
    #1, 2017
  •  
    Соняхи, 2019
  •  
    Зустріч. 2022
  •  
    Квіти у воді, 2021
  •  
    Зимова сцена, 2010
  •  
    Ранкова атмосфера, 2022
  •  
    Noise of The City, 2022
  •  
    Хмарочос, 2021
  •  
    Березень, 2022
  •  
    Рефлексія літа, 2014
  •  
    Сільський зимовий пейзаж, 2020
  •  
    Сховалось сонце за горою, 2022
  •  
  •  
    Чаювання, 2021
  •  
    Південна красуня 2021
  •  
    Geisha In The Garden
  •  
    Протистояння
  •  
    Слизький шлях, 2016
  •  
    У кучугурах, 2014

Джерела ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж About. Yuriy Vatkin | Ukrainian artist (амер.). Процитовано 20 грудня 2022.
  2. ↑ а б в Харьковский бизнесмен «отравился» художественными красками | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 20 грудня 2022.
  3. ↑ а б От сохи – к пейзажам: харьковский бизнесмен занялся живописью. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 20 грудня 2022.
  4. ↑ а б Виноградова, Ксюша. «Война со многих сняла маски»: как художник Юрий Ваткин прожил 72 дня в оккупации под Харьковом. INSIDER UA (ru-RU) . Процитовано 20 грудня 2022.
  5. ↑ The War. Yuriy Vatkin | Ukrainian artist (амер.). Процитовано 20 грудня 2022.
  6. ↑ Неспешная прогулка по выставочным залам Харькова. ВРЕМЯ. 19 липня 2021. Процитовано 20 грудня 2022.
  7. ↑ All artworks. Yuriy Vatkin | Ukrainian artist (амер.). Процитовано 20 грудня 2022.
  8. ↑ Vatkin Portfolio UA.pdf. Google Docs. Процитовано 20 грудня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ваткін_Юрій_Анатолійович&oldid=39274643