Васляєв Володимир Олександрович

Васляєв Володимир Олександрович
Васляєв Володимир Олександрович
	Васляєв Володимир Олександрович
Перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ
	27.03.1971 — 4.10.1980
Попередник	Погребняк Яків Петрович
Наступник	Шараєв Леонід Гаврилович
Народився	8 січня 1924; Лозова Павлівка, Луганська область
Помер	4 жовтня 1980 (56 років); Миколаїв
Похований	Некрополь Миколаєва
Відомий як	політик
Країна	СРСР
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Політична партія	Комуністична партія Української РСР
Релігія	атеїзм
Нагороди
Підпис

Володимир Олександрович Васляєв (нар. 8 січня 1924(19240108), селище Лозова Павлівка (тепер у складі міста Брянка) Луганської області — 4 жовтня 1980, місто Миколаїв) — радянський державний і партійний діяч, перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1966—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1980 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1980 р. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань.

Життєпис

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив середню школу. З початком німецько-радянської війни евакуювався до Сталінграду. З грудня 1941 по вересень 1942 року працював слюсарем на Сталінградському металургійному заводі «Красный Октябрь».

У вересні 1942 року призваний до лав РСЧА і направлений до 19-го навчального танкового полку в місті Нижній Тагіл. Після закінчення навчання, призначений командиром танку і направлений до складу 3-ї танкової бригади 23-го танкового корпусу 3-го Українського фронту. Брав безпосередню участь у зайнятті радянськими військами Миколаївщини і міста Миколаєва у березні 1944 року. Брав участь у військових операціях на території Румунії, Угорщини, Австрії. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1947 році був демобілізований і оселився в Миколаєві. Працював слюсарем-монтажником на суднобудівному заводі імені 61-го комунара.

У 1947—1953 роках — студент факультету машинобудування Миколаївського кораблебудівного інституту. Інститут закінчив з відзнакою. У 1953 році працював завідувачем лабораторії Миколаївського кораблебудівного інституту.

У 1953—1956 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Миколаївського міського комітету КПУ.

У 1956—1958 роках — 2-й секретар Заводського районного комітету КПУ міста Миколаєва. У 1958—1961 роках — 1-й секретар Заводського районного комітету КПУ міста Миколаєва.

У 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Миколаївського міського комітету КПУ Миколаївської області.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Миколаївського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — грудні 1965 року — 1-й секретар Миколаївського міського комітету КПУ Миколаївської області.

У грудні 1965 — 27 березня 1971 року — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 27 березня 1971 року по 4 жовтня 1980 року — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

За часи керівництва Васляєва Миколаївщина досягла високих результатів в розвитку суднобудування, атомної енергетики, хімічної промисловості, сільського господарства. Було збудовано понад двадцять великих промислових підприємств, сотні інших об'єктів. Обирався делегатом з'їздів КПРС та КПУ.

Помер після важкої тривалої хвороби 4 жовтня 1980 року. Похований на Миколаївському міському цвинтарі.

Нагороди

Пам'ять

В пам'ять про Володимира Васляєва 16 грудня 1980 року в місті Миколаєві було перейменовано Театральну вулицю у вулицю Володимира Васляєва. У 2015 році назва вулиці підпала під закон про декомунізацію в Україні. 19 лютого 2016 року була повернута первісна назва — вулиця Театральна^[1].
Гіпсовий портрет Володимира Васляєва у 1982 році виконала миколаївська скульпторка Ганна Ковальчук^[2].
На будинку, в якому останні роки мешкав В. О. Васляєв, було встановлено меморіальну дошку.
На ЧСЗ збудовано і 5 грудня 1986 року спущено на воду газотурбохід «Володимир Васляєв».

Галерея

Меморіальна дошка на будинку, де мешкав В. О. Васляєв
Могила Володимира Васляєва на старому цвинтарі Миколаєва

Примітки

↑ Розпорядження Миколаївського міського голови «Про перейменування об'єктів топоніміки». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
↑ Ковальчук, Анна Александровна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Академический проект, 2002. — Т. 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 52. (рос.)

Посилання

Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.]
Владимир Васляев в интерьере города // Вечерний Николаев, № 80 (2487), 10.07.2007.

[1] Розпорядження Миколаївського міського голови «Про перейменування об'єктів топоніміки». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.

[2] Ковальчук, Анна Александровна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Академический проект, 2002. — Т. 5 (Кобозева—Коняхин). — С. 52. (рос.)

[1]

[2]