Василівка (Солонянська селищна громада)

село у Солонянській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області України

Васи́лівка — село в Україні, у Солонянській селищній територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення станом на 2021 рік — 1072 мешканці.

село Василівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Солонянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12020270070050724
Облікова картка Василівка 
Основні дані
Населення 1072 (2021)
Поштовий індекс 52460
Телефонний код +380 5669
Географічні дані
Географічні координати 48°15′17″ пн. ш. 34°59′42″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 34.99500° сх. д. / 48.25472; 34.99500Координати: 48°15′17″ пн. ш. 34°59′42″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 34.99500° сх. д. / 48.25472; 34.99500
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Місцева влада
Адреса ради 52460, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с.Василівка, вул.Стремського,3
Карта
Василівка. Карта розташування: Україна
Василівка
Василівка
Василівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Василівка
Василівка
Мапа
Мапа

CMNS: Василівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Василівка розташоване на березі річки Суха Сура, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Звонецький Хутір, нижче за течією примикає село Антонівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.

Знаходиться за 15 км на північний схід від центру громади Солоне і за 10 км від залізничної станції Сурське на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.

Історія

ред.

Василівка заснована у другій половині 19 сторіччя.

Перший колгосп створено у 1929 році.

У Василівці знаходилася центральна садиба колгоспу «Заповіт Леніна», за яким закріплено 8350 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7558 га орних земель. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур та виробництві м'ясо-молочної продукції.

За високі показники в соціалістичному змаганні, яке розгорнулося на честь 50-річчя Великого Жовтня, колгоспу «Перемога» (що згодом ввійшов до складу колгоспу «Заповіт Леніна») у 1967 році вручено на вічне зберігання пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.

За 19661976 роки в селі побудовано 70 індивідуальних, три двоповерхових 12-квартирних і сім 8-квартирних житлових будинків, будівля восьмирічної школи.

У 1989 році за переписом тут мешкало приблизно 1200 осіб.

У 2001 році за переписом тут мешкало 1128 осіб.

Василівка сьогодні

ред.

У селі є восьмирічна школа, у якій 14 вчителів навчають 173 учні, клуб із залом для глядачів на 250 місць, дві бібліотеки, книжковий фонд яких становить 6 тис. примірників, медпункт, дитячі ясла на 70 місць, два магазини. Є майстерня побутового обслуговування, АТС, поштове відділення, ощадна каса.

Встановлено пам'ятник 73-м радянським воїнам, загиблим при вигнанні з Василівки нацистських окупантів.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 912 80.85%
російська 187 16.58%
вірменська 8 0.71%
білоруська 5 0.44%
румунська 3 0.27%
інші/не вказали 13 1.15%
Усього 1128 100%

Відомі люди

ред.

Література

ред.
  • Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.798

Посилання

ред.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних