Василь Золотаренко

військовий і державний діяч Гетьманщини XVII століття

Василь Нечипорович Золотаре́нко (по нобілітації Злотажевський гербу Тупа Підкова[b][1]; нар. невідомо, Корсунь — пом. 18 (28) вересня 1663, Борзна) — ніжинський полковник (1655—1656, 1659—1663). Сподвижник, наближена особа Богдана Хмельницького та його зять. В пошуках прихильності хитався між Річчю Посполитою, Швецією і Московським царством[2].

Василь Золотаренко
Василь Золотаренко
Герб Тупа Підкова
Прапор
Прапор
Ніжинський полковник
1655 — 1656
Попередник: Іван Золотаренко
Наступник: Григорій Гуляницький
1659 — 1663
Попередник: Григорій Гуляницький
Наступник: Матвій Гвинтовка
 
Народження: невідомо
Корсунь, Річ Посполита
Смерть: 18 (28) вересня 1663(1663-09-28)
Борзна, Ніжинський полк, Гетьманщина
Країна: Річ Посполита
Гетьманщина
Релігія: православний
Рід: Золотаренки
 
Військова служба
Приналежність: Гетьманщина
Звання: полковник
Битви: Визвольна війна
Московсько-польська війна[a]

Біографія

ред.

Василь Золотаренко походив з козацького роду з Корсуня. Ніжинський полковий осавул (1652—1655). Разом із братом — наказним гетьманом Іваном Золотаренком — брав участь у московсько-польській війні (1654—1667), відзначився при облозі Смоленська.

Після смерті брата у 1655 році тимчасово виконував обов'язки ніжинського полковника (1655—1656). Титулувався як «полковник Ніжинський і всього Сівера». У 1658 році підтримав гетьмана Івана Виговського. У числі іншої старшини був нобілітований у травні 1659 року на сеймі:

  Uważaiąc dzieła rycerskie Wasila Złotarenka, rycerza z woyska Zaporoskiego, na instancyą Wielmożnego Hetmana tychże woysk Zaporoskich, do kłeynotu szlachectwa Polskiego przypuszczamy, y iuż od tego czasu Złotarzewskim zwać się będzie, y przywiley na to onemu wydany authoritate Seymu teraźnieyszego stwierdzamy.[3]  

На початку 1659 року виступив проти Виговського, перейшов на бік Юрія Хмельницького й присягнув на вірність московському цареві. Підписав нові Переяславські статті, укладені 17 жовтня 1659 року, що суттєво звужували козацьку автономію України у складі Московської держави. Наказний полковник Чауський (1661). Протягом 1661—1663 років був одним із претендентів на гетьманство в Лівобережній Україні, з протопопом Максимом Филимоновичем вів інтриги проти наказного гетьмана Якима Сомка, писав на нього доноси в Москву. Після «Чорної ради» у 1663 в Ніжині, на якій гетьманом обрали Івана Брюховецького, був заарештований разом з колишнім гетьманом Якимом Сомком. Йому висунули звинувачення у тому, що він підтримував відносини з гетьманом Павлом Тетерею і мав намір силою стати гетьманом.

18 вересня 1663 Василь Золотаренко був страчений у Борзні разом з Якимом Сомком, полковниками: чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Опанасом Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.

Родина та особисте життя

ред.

У мистецтві

ред.

Коментарі

ред.
  1. На стороні Московського царства
  2. У 1667 р. замість призначеного йому гербу Тупа Підкова послуговувася гербом зі зложеними навхрест луком зі стрілами й шаблею

Примітки

ред.

Джерела

ред.
Статті
Енциклопедії

Рекомендована література

ред.
Статті
Енциклопедії