Московсько-польська війна (1654—1667)

Моско́всько-по́льська війна́ 1654—1667 — багатоетапний військовий конфлікт за володіння сучасними українськими, білоруськими та західноросійськими землями між Річчю Посполитою та Московським царством. У польській історіографії ця війна є частиною іншої війни, відомої під назвою «Потоп» («Potop»).

Московсько-польська війна 1654—1667
Московсько-польські війни Російсько-українські війни
Мапа військових дій
Дата: 1654—1667 Місце: Україна (Гетьманщина), прикордонні території Московського царства та Речі Посполитої Результат: Андрусівський мир
Сторони
Річ Посполита  Кримське ханство	Московське царство  Військо Запорозьке  Гетьманщина
Командувачі
Ян II Казимир Стефан Чарнецький Павло Ян Сапєга Мехмед IV Ґерай	Олексій Трубецькой Василь Шереметєв Василь Бутурлін Богдан Хмельницький Юрій Хмельницький

Віленське перемир'я

Одночасне вторгнення Швеції в Річ Посполиту і шведсько-литовська унія привели до Віленського перемир'я московитів з поляками і початку московсько-шведської війни 1656—1658 років.

До 1655 року московські війська зайняли майже все Велике князівство Литовське зі столицею Вільном. Водночас на Річ Посполиту рушив шведський король Карл Х Густав і здобув Варшаву та Краків. Тоді серед магнатів Речі Посполитої постала партія, що хотіла на престолі Речі Посполитої посадити царя Олексія Михайловича. Цар, задоволений таким розвитком війни, згодився на переговори.

Московські посли почали переговори з поляками, але одночасно до переговорів козацьких послів не допустили; московська делегація впевнено вважала, що вона сама може вирішити українські справи. Ця поведінка викликала невдоволення Хмельницького та козацької старшини.

У результаті московсько-польських переговорів у жовтні 1656 року був підписаний Віленський мир. Після цього, московські війська увійшли до Шведської Лівонії та взяли в облогу Ригу. Розпочалась московсько-шведська війна 1656—1658 рр.

Московсько-польський мир порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Крім того московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — короля шведського Карла Густава.

Віленський мир викликав обурення у Б. Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну:

«

Присягали собі, а не чужим монархам

»

.

Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність зі створення коаліції з низки європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї входили Швеція, Бранденбург, Трансильванія, Молдавія, Валахія і Литва. Сам Хмельницький мав отримати титул «Дідичного князя» (Великого князя). Проте смерть гетьмана (в серпні 1657 року) не дала змоги реалізувати ці плани.

Гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцьку угоду, і 1658 року військові дії між Московою та Річчю Посполитою відновилися.

Завершення війни

Офіційним закінченням війни вважається Андрусівський мир. Війна закінчилася значними територіальними надбаннями Москви та ознаменувало собою початок зростання міці Московського царства як великої держави в Східній Європі, та перетворення її на імперію.

Основні етапи війни

• Хмельниччина (після 1654 р.)
• Московсько-українська війна (1658—1659)
• Руїна

Битви

• Охматівська битва
• Облога Смоленська
• Битва під Городком
• Битва під Магеровом
• Битва під Озерною
• Конотопська битва
• Битва на Басі
• Битва під Любаром
• Битва під Чудновим
• Облога Глухова
• Битва під Ставищами
• Битва під Браїловим

Джерела та література

• Галушка А. А. Російсько-польська війна 1654—1667 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 297. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Чухліб Т. В. Російсько-польські переговори 1664—1667 // там же, с.299
• Russo-Polish War, 1654—1667 англ.
• Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.