Васи́ль Микола́йович Гадже́га (нар. 1863, за іншими даними 1864, село Руська Поляна — пом. 15 березня 1938, Ужгород) — релігійний та культурно-освітній діяч, історик, педагог, редактор, перекладач Закарпаття. Один із засновників товариства «Просвіта». Доктор богослов'я. Дійсний та почесний член НТШ. Перший голова крайового кооперативного союзу. Секретар «Общества святого Василія Великого».

Василь Гаджега
Народився1863 або 1864
Руське Поле
Помер15 березня 1938(1938-03-15)
Ужгород, Перша Чехословацька Республіка
Країна Австро-Угорщина
 Перша Чехословацька Республіка
Діяльністьперекладач, католицький священник
Alma materВіденський університет і Авґустинеум
Науковий ступіньдоктор богослов'я
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Конфесіякатолицька церква[1]

Життєпис

ред.

Народився у сім'ї священника-викладача.

Навчався в Ужгородській та Левоцькій гімназіях, потім в Ужгородській (1881—1883) та Будапештській (1883) духовних семінаріях. Здобув вищу світську освіту у Віденському університеті (1883—1887).

Викладав в Ужгородській богословській семінарії.

1919 — став головою Руського клубу, членом президії українського товариства «Просвіта» на Закарпатті та редактором його «Наукового збірника». Одержав посаду каноніка та папського прелата у Мукачівській єпархії.

1910 — зробив перший ґрунтовний переклад окремих уривків з найдавнішої угорської хроніки «Діяння угрів», що мало велике значення для розвитку історичної науки на Закарпатті.

У своїх творах Василь Гаджега значну увагу приділяв студіям над «Повістю минулих літ», особливо Володимирового Хрещення Русі-України і в цьому йшов слідами о. Анатолія Кралицького. У «Повісті минулих літ», як вважав о. Гаджега, йдеться про корені християнської традиції всіх русинів-українців, у тому числі закарпатських. Показово, що мова творів Василя Гаджеги поступово еволюціонувала від язичія у бік народної. У цьому можна переконатися на прикладі його публікацій у "Науковому збірнику товариства «Просвіта» в Ужгороді.

Частина праць о. Гаджеги залишається неопублікованою.

Помер 15 березня 1938 року, похований у крипті Кафедрального собору міста Ужгорода.

Праці

ред.
  • «Додатки до исторіи русинов и руських церквей в бувший жупі Земплинской» (1922—1937)
  • «Перва проба исторіи греко-католицькой Мукачевской епархии» (1924)
  • «Іван Фогарашій» (1927)
  • «О первых начатках народного школьництва на Подкарпатской Руси» (1927)
  • «Михайло Лучкай: життєпис і твори» (1929)
  • «Князь Федор Корятович и Марамарош» (1931)
  • «Папска булла о переложеню оседка греко-католицькой Мукачевськой епархіи з Мукачева до Ужгороду» (1935)
  • «Вплив Реформації на підкарпатських русинів» (1943)

Вшанування пам'яті

ред.

Від лютого 2023 року вулиця його імені є в Ужгороді.

Примітки

ред.
  1. Czech National Authority Database

Джерела

ред.