Євдокименко Василь Андрійович
Васи́ль Андрі́йович Євдоки́менко (нар. 21 липня 1925, Горбове] — пом. 30 грудня 2005, Остер) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1955 року.
| Євдокименко Василь Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
21 липня 1925 Горбове, Новгород-Сіверський район, Новгород-Сіверська округа, Чернігівська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 30 грудня 2005 (80 років) | |||
| Остер, Козелецький район, Чернігівська область, Україна | ||||
| Діяльність | художник-гравер | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 21 липня 1925 року в селі Горбовому (нині Новгород-Сіверський район Чернігівської області, Україна). Здобув середню освіту.
В Червоій армії з 1943 року. Служив вільнонайманим. Учасник німецько-радянська війни. Нагороджений двома медалями «За відвагу» (27 липня 1944; 6 серпня 1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].
Упродовж 1946—1950 років працював художником газети «Знамя Победы»; у 1950—1993 роках — у київських видавництвах «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Радянська школа» та москоському «Детгизі». Жив у місті Остері, в будинку на вулиці Рибалка № 38. Помер в Остері 30 грудня 2005 року.
Творчість ред.
Працював у галузі книжкової графіки і живопису. Автор ілюстрацій до книжок:
- «Зачарована весна» Олександра Довженка (1957);
- «Що б з мене було» Архипа Тесленка (1961);
- «Малим про великого Тараса» Оксани Іваненко (1963);
- «Пилипко» Андрія Головка (1966);
- «Чайка», «Неслухняний глечик» (1965) і «Талан» (1970) Степана Васильченка;
- «Деревій» (1971) і «Климко» (1981) Григора Тютюнника;
- «Кликали маму» Павла Грабовського (1976);
- «Была война народная» Віри Карасьової (1978);
- «Ванька Жуков» Антона Чехова (1979);
- «Чіпка» Панаса Мирного (1979);
- «Ялинка» Михайла Коцюбинського (1984);
- «Казки народів СРСР» (1987);
- «Казки» Марка Вовчка (1988);
- «Зернятка» Бориса Грінченка (1989);
- «Зазимки і весни» (1989);
- «Я люблю зимовий ранок» Якова Щоголева (1990, вірші для дошкільного віку, Київ, «Веселка»);
- «Пісні безсонного джмеля» Петра Куценка (1992, Київ);
- «Линовицькмй меридіан» (1993).
- живопис
- «Похорони жертв денікінщини в Острі 2 грудня 1919» (1966);
- «Остерський городець» (2000).
Брав участь у мистецьких виставках з 1954 року. Персональна виставка відбулася в Острі у 1994 році. Лауреат республіканських конкурсів «Мистецтво книжкової графіки» у 1957, 1977, 1979 роках.
Деякі роботи художника зберігаються у Чернігівському художньому музей, Остерському краєзнавчому музеї.
Примітки ред.
- ↑ Евдокименко Василий Андреевич / Подвиг народа. [Архівовано 2018-10-04 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Євдокименко Василь Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 152.;
- Євдокименко Василь Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 81.
- Євдокименко Василь Андрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 232. — ISBN 5-88500-071-9.
- О. Г. Добробоженко. Євдокименко Василь Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.