Варшавський договір (1745)

союзницька угода 1745 року

Варшавський договір 1745 року — дипломатичні угоди, підписані у Варшаві 8 січня 1745 року учасниками Четверного союзу: Великою Британією, Австрією, Голландською республікою та Саксонією, щоб підтримати визнання прагматичної санкції та підтримати кандидатуру Марії-Терезії на престолі Австрійської імперії. Той умовно оборонний союз було сформовано під час війни за австрійську спадщину та вже впродовж кількох місяців усі, хто підписав договір, стали союзниками проти Франції.

Варшавський договір
Місце розташування Варшава
Дата й час 8 січня 1745
Сторона, яка підписала Голландська республіка, Королівство Велика Британія, Габсбурзька монархія і Саксонія

Відповідно до умов договору курфюрст Саксонії Фрідріх Август II виставляв 30 000 солдатів в обмін на грошові субсидії від «морських держав» — британців і голландців[1]. Поряд із раптовою смертю баварського герцога Карла VII та виходом з війни Баварії, що підписала Фюссенський мир, Варшавський договір різко змінив баланс сил у Німеччині. Союзники, зрештою, успішно забезпечили визнання Марії-Терезії Аахенським миром 1748 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Carlyle, Thomas. «Chapter XII.» In The Works of Thomas Carlyle, 145-68. Vol. XV. London: Chapman and Hall, 1898

ДжерелаРедагувати