Аахенський мир (1748)

Другий Аахенський мир поклав край війні за австрійську спадщину. Англія та Нідерланди 30 квітня 1748 року уклали попередню угоду з Францією, після чого 18 жовтня того ж року було підписано цими державами кінцевий мирний договір, до якого 28 жовтня долучилась й Австрія, а згодом Іспанія та Сардинія.

Аахенський мир
France - Traité de paix conclu à Aix-la-Chapelle le 18 octobre 1748.jpg
Тип мирна угода
Підписано 18 жовтня 1748[1][2]
Місце Аахен
Сторони Британська імперія, Нідерланди, Королівство Франція, Австрія, Іспанська Імперія, Сардинське королівство, Генуезька республіка і Герцогство Модена та Реджо
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЗмістРедагувати

За цим миром було підтверджено як всі попередні мирні угоди, так і Прагматичну санкцію 1713 року австрійського імператора Карла VI, згідно з якою за його донькою Марією Терезією визнавались права на престол. За державами було визнано лише ті межі, які вони мали до початку війни.

Пруссія отримувала Сілезію, Іспанія та Сардинія — території в Італії, частково за рахунок австрійських володінь. Франція повинна була відмовитися від земель, захоплених у Нідерландах, а також повернути Великій Британії Мадрас і деякі території в Америці. Велика Британія, крім того, домоглася пролонгації на 4 роки договору про «асієнто» (права англійських компаній на ввезення рабів до іспанських колоній в Америці), чим завершила англо-іспанську війну 1739-1748, та рішення про зруйнування укріплень Дюнкерка.

Історичне значенняРедагувати

Договір ще більше загострив суперництво Австрії і Пруссії, й не вирішив протиріч між європейськими державами, що згодом призвели до Дипломатичної революції та Семирічної війни 1756–63 років.

ДжерелаРедагувати

  1. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

ПосиланняРедагувати

  1. Аахенский мир // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 7–8.
  2. Аахенскіе мирные трактаты // Энциклопедический лексиконСПб: 1835. — Т. 1. — С. 5–6.