Валентія
Валентія (англ. Valentia; ірл. Dairbhre) — острів в Атлантичному океані поблизу південно-західного узбережжя Ірландії на території графства Керрі біля півострова Айверах.
| Валентія | |
|---|---|
| англ. Valentia ірл. Dairbhre | |
 | |
| Географія | |
| 51°54′ пн. ш. 10°21′ зх. д. / 51.900° пн. ш. 10.350° зх. д.Координати: 51°54′ пн. ш. 10°21′ зх. д. / 51.900° пн. ш. 10.350° зх. д. | |
| Місцерозташування | Атлантичний океан |
| Акваторія | Атлантичний океан |
| Площа | 26,306 км² |
| Довжина | 11 км |
| Ширина | 3 км |
| Країна | |
 Ірландія | |
| Адм. одиниця | Керрі |
| Населення |
665 осіб |
  Валентія Валентія (Ірландія) | |
 | |
 Валентія у Вікісховищі | |
З материком Валентія з'єднана мостом і поромною переправою. Розміри острова становлять 11 км в довжину і 3 км в ширину.
Клімат ред.
Острів знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.4 °C (59.7 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 7.2 °С (45 °F).[2]
| Клімат о. Валентії | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 14,8 | 15,6 | 20,7 | 24 | 27,2 | 28,1 | 27,7 | 28,3 | 28,4 | 22 | 19,8 | 15,5 | 28,4 |
| Середній максимум, °C | 9,8 | 9,8 | 11 | 12,5 | 14,9 | 16,7 | 18,1 | 18,2 | 17 | 14,3 | 11,8 | 10,3 | 13,7 |
| Середня температура, °C | 7,3 | 7,2 | 8,2 | 9,4 | 11,6 | 13,7 | 15,4 | 15,4 | 14,1 | 11,7 | 9,3 | 7,8 | 10,9 |
| Середній мінімум, °C | 4,7 | 4,6 | 5,4 | 6,3 | 8,4 | 10,8 | 12,7 | 12,6 | 11,2 | 9 | 6,8 | 5,3 | 8,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −6,8 | −5,2 | −4 | −2,3 | 0,6 | 3,6 | 6,5 | 3,3 | 2,4 | −1,4 | −4 | −7,7 | −7,7 |
| Норма опадів, мм | 173.8 | 123.7 | 123.8 | 96.7 | 93.5 | 95.3 | 99 | 114.9 | 125.4 | 177.1 | 169.3 | 164.9 | 1557.4 |
| Днів з опадами | 26 | 24 | 25 | 23 | 22 | 23 | 24 | 25 | 23 | 26 | 26 | 25 | 292 |
| Днів з дощем | 22 | 19 | 21 | 17 | 17 | 17 | 19 | 19 | 19 | 22 | 22 | 22 | 236 |
| Днів зі снігом | 1 | 0,8 | 0,7 | 0,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 0,7 | 3,7 |
| Вологість повітря, % | 85 | 85 | 85 | 80 | 80 | 85 | 90 | 90 | 85 | 85 | 85 | 85 | 85 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія ред.
Валентія була східним кінцем першого комерційно життєздатного трансатлантичного телеграфного кабелю[3]. Перша спроба в 1857 посадити кабель з Баллікарбері-Стренд на материку на схід від острова Валентія закінчилася невдачею[4].
Після подальших провалів кабелів в Найтстоуні в 1858 році і в затоці Фойлгоммерум в 1865 році величезні зусилля нарешті призвели до комерційно життєздатного трансатлантичного телеграфного зв'язку між Фойлгоммерум-Бей і Гарт-Контент в Ньюфаундленді в 1866 році.
Трансатлантичні телеграфні кабелі експлуатувалися з острова Валентія протягом ста років, і Western Union International припинила свою діяльність в 1966 році.
До трансатлантичного телеграфу американські вимірювання довготи мали похибку — 850 метрів (2800 футів) для європейських довгот. Через важливість точних довгот для безпечної навігації, Берегова служба США в 1866 році організувала експедицію по довготі в США, щоб точно пов'язати довготи з Королівською обсерваторією в Гринвічі.
У 1866 році Берегова служба США провела експедицію. Бенджамін Гулд та його партнер А. Т. Мосман досягли Валентії 2 жовтня 1866 року. Вони побудували тимчасову обсерваторію довготи поруч із станцією кабелю «Foilhommerum» для підтримки синхронізованих спостережень довготи з «Heart's Content», Ньюфаундленд.
Після багатьох дощових і хмарних днів 24 жовтня 1866 року між Foilhommerum і Heart's Content відбувся — перший трансатлантичний обмін сигналами довготи.
21 травня 1927 року Чарльз Ліндберг здійснив свій перший висадок в Європі над Дінгл-Бей і островом Валентія під час свого сольного перельоту з Нью-Йорка в Париж. На чарті «Mercator» 1927 року, використовуваному відомим пілотом, він був позначений Валенсією.[5]
У 1993 році студент бакалаврату геології виявив скам'янілі тетраподи, сліди, що збереглися в девонських скелях на північному узбережжі острова в Дохіллі.
Близько 385 мільйонів років тому примітивний хребетний пройшов біля кордону річки в субекваторіальному басейні річки, який зараз є південно-західною Ірландією і залишив відбитки на сирому піску. Відбитки були збережені мулом і піском над ними і були перетворені в породу протягом геологічного часу. Дороги на острові Валентія є одним з найстаріших ознак життя хребетних на суші[6].
14 березня 2021 року на острові Валентія вперше був помічений морж в Ірландії[7].
Пам'ятки ред.
Поєднання особливостей та історії острова робить його привабливим туристичним напрямком, легко доступним з популярного «Кільця Керрі».
- Гори Гокаун і Фогер-Кліффс — найвища гора на острові Валентія і морські скелі 180 метрів (600 футів) на його північній стороні.
- На північному сході острова стоїть «Будинок Гланглем» серед субтропічних садів. Захищені вітряними вітрами від атлантичних штормів і ніколи не зворушені морозом, ці сади забезпечують самий м'який мікроклімат в Ірландії. Починаючи з 1830-х років сер Пітер Джордж Фітцджеральд, 19-й лицар Керрі (1808—1880)[8], посадив ці сади і забезпечив їх унікальною колекцією рідкісних і ніжних рослин з південної півкулі, зазвичай вирощених під склом в Ірландії. Сади розташовані в натуралістичному стилі у вигляді ряду прогулянок. Є рослини з Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії (найвищі папороті в Європі), Чилі та Японії.
- Кар'єр, який був відкритий в 1998 році, являв собою планшет для британських палат парламенту[9].
- На острові також знаходиться центр спадщини[10], який розповідає історію геології, людської, природної та промислової історії острова, з виставками на Кабельній, Морській та Валентинській станції рятувальних шлюпок.
- Телеграфне поле (або Довготне поле) є місцем першого постійного каналу зв'язку між Європою і Північною Америкою трансатлантичні телеграфні кабелі, керовані з острова Валентія з 1866 року.
Галерея ред.
-
Маяк на одному з мисів острова -
Старовинне кладовище -
Центр Найтстоуна -
Набережна в Найтстоуні -
Вид у бік Атлантичного океану -
Пам'ятний знак про перше телеграфне повідомлення, відправлене з Валентії в Америку -
Міст, що з'єднує Валентією з рештою території Ірландії -
Панорама острова
Дв.також ред.
Примітки ред.
- ↑ Island Change in Population, 1841 - 2011. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 11 липня 2021.
- ↑ Клімат Валентії. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ The Atlantic Cable [Архівовано 2 січня 2022 у Wayback Machine.], Smithsonian Institution, USA.
- ↑ John R. Isaac, 1857 — Laying the Atlantic Telegraph Cable from Ship to Shore [Архівовано 18 лютого 2006 у Wayback Machine.], History of the Atlantic Cable & Undersea Communications.
- ↑ Hampton, Dan (2017). The flight : Charles Lindbergh's daring and immortal 1927 Transatlantic crossing (вид. First). New York, NY: HarperCollins. с. 189. ISBN 978-0-06-246439-2. OCLC 957504448.
- ↑ Stössel, Iwan; Williams, Edward A.; Higgs, Kenneth T. (15 листопада 2016). Ichnology and depositional environment of the Middle Devonian Valentia Island tetrapod trackways, south-west Ireland. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). 462: 16—40. doi:10.1016/j.palaeo.2016.08.033. ISSN 0031-0182.
- ↑ Girl who spotted Irish walrus has ideas for names – depending on if it’s a boy or a girl. independent (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ The FitzGerald (Knights of Kerry) Papers (MIC/639 and T/3075). Public Record Office of Northern Ireland. 29 квітня 1998. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Condon, Des (2006). Valentia Island. Cromane Community Council. Архів оригіналу за 21 травня 2008.
- ↑ Valentia Heritage Centre. Knightstown, Valentia Island, Co. Kerry, Ireland. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 7 березня 2020.
Посилання ред.
- Valentia Island Portal [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]