Вакалюк Валерій Анатолійович
Вале́рій Анато́лійович Вакалю́к (30 вересня 1947, Житомир — 1 лютого 2021) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1976 року.
| Вакалюк Валерій Анатолійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
30 вересня 1947 Житомир, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 1 лютого 2021 (73 роки) | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1967) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1972) | |||
| Діяльність | скульптор, кераміст | |||
| Вчитель | Мисько Еммануїл Петрович, Крвавич Дмитро Петрович, Лащук Юрій Пилипович, Флінта Зеновій Петрович і Бокотей Андрій Андрійович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 30 вересня 1947 року в місті Житомирі. 1967 року закінчив відділ декоративної скульптури Львівського державного училища прикладного мистецтва імені Івана Труша; 1972 року — відділ художньої кераміки Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва. Його педагогами були Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, Юрій Лащук, Зеновій Флінта. Дипломна робота — керамічно-тематичні пласти до 50-річчя утворення СРСР «Встановлення влади Рад в українському селі» (керівник Андрій Бокотей, оцінка — відмінно)[1].
Після здобуття фахової освіти працював художником декоративно-ужиткового мистецтва у Вінницьких художньо-виробничих майстернях. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Литвиненка, № 30, квартира № 16[2]. Помер 1 лютого 2021 року[3].
Творчість ред.
Працював у галузях декоративної композиції в інтер'єрі, станкової скульптури в техніці кераміки та дерева. Серед робіт:
- «Парубки» (1969);
- «Везуть хміль» (1975);
- «Початок» (1991);
- «Князь Ігор» (2002);
- декоративне панно «Кельце» у вінницькому ресторані «Кельце» (1976);
- декоративне панно «Земля Поділля» (1982, шамот, дерево);
- ікона «Поділля» у київському ресторані «Вінниччина» (1982);
- декоративне панно «Подільське весілля» у Будинку урочистих подій у Вінниці (1987, шамот, дерево).
З 1976 року брав участь в обласних, всеукраїнських та всесоюзних виставках; у міжнародних виставках українського сучасного мистецтва у США, Італії, Швеції, Німеччині. Лауреат республіканських та обласних премій з декоративного мистецтва.
Твори є власністю Міністерства культури України, зберігаються у Національному музеї у Львові, Вінницькому обласному художньому музеї.
Примітки ред.
Література ред.
- Т. Г. Журунова. Вакалюк Валерій Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- «Мистецтво Вінниччини» — Вінниця, 2006;
- Художники Вінниччини: До 40-ліття Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. 1976—2016. Вінниця. 2015. ISBN 978-617-583-148-9. — C. 184—185, 198—199, 222, 250;
- 30 вересня року — 70 років від дня народження Валерія Анатолійовича Вакалюка // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2017 року: хронологічний довідник / укладачі: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк; редактор: С. В. Лавренюк; відповідальна за випуск Н. І. Морозова; Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2016. — С. 250.