Флінта Зеновій Петрович

український художник, керамік

Флінта Зеновій Петрович (1 вересня 1935(19350901), Токи — 2 квітня 1988, Львів) — художник-кераміст, живописець, графік. Заслужений художник УРСР, член Національної спілки художників України.

Флінта Зеновій Петрович
Флінта Зеновій Петрович.jpg
Народження 1 вересня 1935(1935-09-01)
с. Токи, Flag of Poland.svg Друга Польська Республіка, нині Підволочиський район, Тернопільська область
Смерть 2 квітня 1988(1988-04-02) (52 роки)
  м. Львів
Поховання
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Жанр кераміка, живопис, графіка
Навчання Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша
Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник, кераміст
Нагороди
Заслужений художник УРСР

Надгробок на могилі З. Флінти..jpg

БіографіяРедагувати

Зенофій Флінта народився 1 вересня 1935 року у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області. закінчив семирічну школі у рідному селі у 1950 році. Продовжив навчання у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділі декоративного розпису. Завершив навчання у 1959 році. У 19591960 навчається у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва на відділі художньої кераміки. У 1971 році Зиновій Флінта очолив секцію декоративно-прикладного мистецтва Львівського відділення Спілки художників УРСР. Бере участь у Міжнародних бієнале з кераміки у Фаєнці (Італія) 1973, Вальорісі (Франція) 1974. У 1970—1980 роках у співавторстві з А. Бокотеєм, Ф. Черняком та Р. Петруком працював у монументально-декоративному мистецтві.

Помер у Львові, похований на полі № 21 Личаківського цвинтаря.

Творчість

Значний вплив на творчість художника мав рух «шістдесятників», творчість Романа Сельського. У живописі художник надавав перевагу пастелі та темпері. У кераміці особливу увагу приділяв технології розпису, досягненню живописно-графічних ефектів. Найчастіше працює з керамічними формами, що мають великі площини для розпису — декоративні тарелі та пласти. Для ранніх робіт художника характерне використання орнаментальних мотивів, що складені з елементів притаманним народному мистецтву Прикарпаття.[2] Кольорова палітра представлена найчастіше поєднанням коричневого, зеленого то вохристого кольорів, хоча інколи додається виразний контраст чорного й білого.[3] У об'ємних керамічних роботах Зеновій Фліната приділяє основну увагу кольору, а пластичне моделювання виконує роль рельєфної підкладки для живопису.[3]

РоботиРедагувати

  • Декоративна тарілка (1969). Декоративні елементи закомпоновані нетрадиційно — на основі перетину вертикальних та горизонтальних ліній утворені клітинки. Вони заповнені стилізованими зображеннями дерев, звірів, птахів та риб. Таріль виконана у білому, жовтому, сіро-зеленому та коричневому кольорі.[4]
  • Мальовані плакетки «Львів» (1974)[5]
  • Декоративний пласт «Народні мотиви» (1974).[6]
  • Декоративна тарілка «Риба» (1972). Основну роль у вирішення художнього образу відіграє колір. Робота виконана у насиченій кольоровій гамі — на червоному тлі зображення нанесено жовтою та сіро-зеленою барвою. Рельєфне моделювання використано для підсилення емоційного навантаження.[3]
  • Об'ємно-просторова композиція «Сторінки історії Львова» (1979). Робота складається з трьох великих пластин шамоту. Вони змодельовані у вигляді сувоїв пергаменту. На об'ємні елементи нанесено декор — панорама старого та нового міста. Зображення по контуру окреслено тонкою рельєфною лінією. Для підсилення звучання автором використано тонуванням охристо-коричневими відтінками.[3]
  • Декоративне панно «Квітуча земля» для будинку культури села Ушковичі Львівської області (1978).[7]
  • Декоративний пласт «Соняшники» (1973)[8]
  • Декоративний пласт «Буксир» (1974)
  • Декоративна таріль «Маки» (1976)
  • Декоративна тарілка «Дерево і птахи» (1974)[9]
  • Декоративна тарілка «Квіти» (1974).[9]
  • Триптих «Чудовий сад» (1976). Основою для роботи служать три великі тарелі з хвилеподібним концентричним рельєфом. По них виконано розпис по діагоналі із зображенням стебел, гілок та плодів. Поєднання діагональної композиції розпису із рельєфом створює ілюзію руху.[9]
  • Таріль «Яблука» (1976)
  • Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Андрієм Бокатеєм та Василем Кондратюком.[10]
  • Декоративний пласт «Народне зодчество» (1985)[11]
  • Декоративний пласт «Архітектурні пам'ятки Львова» (1985—1986). Розпис виконано кольоровим шлікером та в'язкими емалями. Зображення позбавлено надмірної деталізації. Основним виражальним засобом є колір.[11]
  • Керамічне облицювання для ресторану «Львів» (1977). Робота виконана у співавторстві з Андрієм Бокотнєм та В. Кондратюком. Кладка з квадратних керамічних блоків створює ритмічне членування площини по вертикал. Розпис — хвилеподібні смуги синьо-зеленого кольору виконано у горизонтальному напрямку.[12]

ВшануванняРедагувати

З нагоди 70-ліття від дня народження Зеновія Флінти 8 вересня 2005 року на будинку, що на вулиці Барвінських, 10, де він мешкав у 1965—1985 роках, відкрито меморіальну таблицю. Цього ж дня в приміщенні галереї «Гердан» відкрилася виставка «Львів очима Зеновія Флінти»[13].

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 223.
  2. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 58.
  3. а б в г Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 60.
  4. Голубець О. М. Львівська кераміка. —Київ: Наукова думка, 1991 — С. 23.
  5. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 48.
  6. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 49.
  7. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 102.
  8. Магеровський О. Т. Аспекти творчих пошуків Зиновія Флінта // Образотворче мистецтво. — 2010 № 1. — С. 137.
  9. а б в Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 61.
  10. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 107.
  11. а б Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 62.
  12. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 96.
  13. У Львові відкриють меморіальну таблицю Зеновію Флінту. portal.lviv.ua. Львівський портал. 5 вересня 2005. Процитовано 11 серпня 2020. 

ДжерелаРедагувати