Біївці (Лубенський район)

село в Полтавській області, Україна

Біївці́село в Україні, у Новооржицькій громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 285 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бієвецька сільська рада. Батьківщина українського митця Василя Симоненка.

село Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Новооржицька селищна громада
Основні дані
Населення 285
Поштовий індекс 37523
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д. / 50.14361; 32.90250Координати: 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д. / 50.14361; 32.90250
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Удай, Вільшанка
Місцева влада
Адреса ради 37714, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Новооржицьке, вул. Центральна, 4.
Карта
Біївці. Карта розташування: Україна
Біївці
Біївці
Біївці. Карта розташування: Полтавська область
Біївці
Біївці
Мапа
Мапа

CMNS: Біївці у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Біївці лежить на правому березі річки Удай і при впадінні в неї Вільшанки, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Горобії, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Халепці, на протилежному березі — село Постав-Мука. Річка в цьому місці звивиста, утворює стариці й заболочені озера.

Історія

ред.
  • У 1750 році село перейшло з Лубенської сотні в Снітинську сотню Лубенського полку.
  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новооржицької селищної громади[1].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Оржицького району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[2].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 416 осіб, з яких 179 чоловіків та 237 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 272 особи[4].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 97,19 %
російська 2,46 %
білоруська 0,35 %

Економіка

ред.
  • Молочно-товарна ферма.
  • «Удай», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • Школа I-II ст.

Відомі люди

ред.

Односельці

ред.
  • Павленко Михайло Юхимович, 1918 р. н., с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 25 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Московського фронту ППО 30 жовтня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Прокуратурою Московського ВО 17 березня 1993 р.[6]

Примітки

ред.
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.

Посилання

ред.