Біосферний заповідник Баюви-Дупки—Джинджириця
Баюви-Дупки—Джинджириця (болг. Баюви дупки–Джинджирица) — заповідник у національному парку Пірин у південно-західній Болгарії. Розташований У общині Разлог, Благоєвградська область. Баюви-Дупки—Джинджириця — один із найстаріших заповідників країни, оголошений в 1934 р.[2][3] для захисту лісів румелійської і боснійської сосни, обидві балканські ендеміки. Його територія була розширена в 1976 і 1980 рр. і охоплює площу 2873 га.[4] У 1977 році він був оголошений біосферним заповідником ЮНЕСКО.[5] Заповідник знаходиться на висоті між 1200 і 2907 м.[2] В геологічному відношенні переважають протерозойські мармури і має карстовий рельєф з численними печерами.[2]
 | |
| 42°01′17″ пн. ш. 23°24′29″ сх. д. / 42.02138888891677482° пн. ш. 23.40805555558377904° сх. д.Координати: 42°01′17″ пн. ш. 23°24′29″ сх. д. / 42.02138888891677482° пн. ш. 23.40805555558377904° сх. д. | |
| Країна |
 Болгарія[1] |
|---|---|
| Площа | 2873 га |
| Засновано | 29 січня 1934 |
  Біосферний заповідник Баюви-Дупки—Джинджириця (Болгарія) | |
 | |
 Біосферний заповідник Баюви-Дупки—Джинджириця у Вікісховищі | |
Флора ред.
Флора складається з близько 500 видів судинних рослин.[6] Серед рідкісних і ендемічних судинних рослин — чорниця, тирлич жовтий, родіола рожева, білотка альпійська та інші.[4][5]
Близько 60 % заповідника охоплені лісами, що складаються в основному з румелійської і боснійської сосни. Іншими видами дерев є сосна звичайна, сосна чорна європейська, ялина європейська, ялиця біла. Середній вік лісу — понад 150 років, вік деяких дерев сягає понад 500 років. Деякі ділянки лісу Малька Джинджириці від 500 до 550 років. Деякі румелійські сосни досягають висоти більше 45 м і діаметру більше 2 м; деякі дерева мають вік понад 1000 років.[3]
Вищі ділянки заповідника покриті карликовою гірською сосною, що досягає віку 100 років. Середня висота цих кущів від 1,5 до 2 м, але досягає 3 м в окремих районах.
Фауна ред.
Козиця звичайна є типовим представником фауни і одним із символів заповідника. Інші важливі види охорони включають бурого ведмідя, вовка, куницю лісову, куницю кам'яну, лисицю, сарну європейську, дику свиню, вивірку, глушця, беркута, орябка, дятла трипалого, горіхівку.[3][4][5] Типові представники рептилій і земноводних є гадюка звичайна, полоз ескулапів, ящірка живородна і жаба трав'яна.[4]
Примітки ред.
- ↑ http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=BUL+07&mode=all
- ↑ а б в (Geographic Dictionary of Bulgaria, 1980, с. 34)
- ↑ а б в (Dushkov, 1972, с. 28)
- ↑ а б в г Register of the Protected Territories and Zones in Bulgaria. Official Site of the Executive Environment Agency of Bulgaria. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ а б в Bayuvi Dupki–Dzhindzhiritsa Biosphere Reserve. Official Site of UNESCO. Архів оригіналу за 19 серпня 2015. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Баюви дупки – джинджирица. НП Пирин. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
Джерела ред.
- Мичев (Michev), Николай (Nikolay); Михайлов (Mihaylov), Цветко (Tsvetko); Вапцаров (Vaptsarov), Иван (Ivan); Кираджиев (Kiradzhiev), Светлин (Svetlin) (1980). Географски речник на България [Geographic Dictionary of Bulgaria] (болг) . София (Sofia): Наука и култура (Nauka i kultura).
- Душков (Dushkov), Добри (Dobri) (1972). Пирин. Туристически речник [Pirin. Tourist Dictionary] (болг) . София (Sofia): Наука и култура (Nauka i kultura).