Білялетдінов Дініяр Ринатович
Дінія́р Рина́тович Білялетді́нов (тат. Динияр Ринат улы Билалетдинев, Diniər Rinat uğlı Bilaletdinev, нар. 27 лютого 1985, Москва, СРСР) — російський футболіст, півзахисник. Заслужений майстер спорту Росії (2008). За національністю татарин.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Дініяр Ринатович Білялетдінов | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 27 лютого 1985 (39 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Москва, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 79 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Біллі, Біля, Біляш | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Росія[1]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник[1] і атакувальний півзахисник[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 14 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
ред.Клубна кар'єра
ред.Народився у Москві, однак футболом почав займатися у Ярославлі, де на той час грав його батько — відомий футболіст Ринат Білялетдінов. Після повернення сім'ї до Москви продовжив заняття у футбольній школі столичного «Локомотива», де певний час навіть тренувався під проводом батька. Були у біографії юного футболіста і нетривалі виступи у складі команди «Петровський замок», що складалася переважно з 15-16-річних гравців. Однак провівши з пів-десятку матчів у цьому клубі, півзахисник зосередився на тренуваннях у «Локомотиві».
У 2004 Дініяра було залучено до вступів за першу команду «залізничників». Дебютував молодий півзахисник досить потужно і одразу ж застовпив за собою місце у стартовому складі. У першому ж сезоні у футболці «Локомотива» Білялетдінов став чемпіоном Росії та отримав звання найкращого молодого гравця ліги. З кожним сезоном талант гравця розкривався все більше і його значущість для команди ставала все більшою. Так у 2006 році Дініяра було визнано гравцем року у складі «Локомотива», а вже наступного року його було обрано капітаном команди.
Влітку 2009 Білялетдінов отримав пропозицію від англійського «Евертона» та вирішив перебратися на Туманний Альбіон[2]. 30 серпня 2009 року Дініяр вперше в офіційному матчі вдягнув форму «ірисок», вийшовши на заміну за дві хвилини до закінчення матчу з «Віганом». У наступний трьох поєдинках за новий клуб півзахисник зробив п'ять результативних передач. Вболівальники «Евертону» високо оцінили його гру у жовтні, проголосувавши за російського футболіста на офіційному сайті клубу у голосуванні на звання гравця місяця[3]. Білялетдінов отримав нагороду на домашньому стадіоні клубу, що має назву «Гудісон-Парк».
Сезон 2010/2011 Дініяр розпочав не найкращим чином, займаючи переважно місце на лаві запасних. Шанс повернутися до основни Білялетдінов отримав лише після того, як «Евертон» залишив один з провідних гравців клубу Стівен Пінаар. Наступний сезон російський півзахисник розпочав як повноправний гравець основи, однак згодом знову отримав статус гравця заміни.
В кінці 2011 та на початку 2012 року почали ширитися чутки про те, що Дініяр може змінити клуб. Як можливе нове місце працевлаштування називалися «Вольфсбург»[4] та казанський «Рубін»[5].
29 січня 2012 року, перебуваючи у Іспанії, Дініяр Білялетдінов уклав довгостроковий контракт з московським «Спартаком»[6].
З 2015 по 2017 захищав кольори казанського «Рубіну».
Останні два сезони своєї кар'єри провів у складі литовського клубу «Тракай».
Виступи у збірній
ред.У збірній Білялетдінов дебютував 17 серпня 2005 року у матчі з командою Латвії (1:1). Після того, як національна збірна Росії втратила шанси кваліфікуватися на Чемпіонат світу 2006 року, Дініяра і ще декількох молодих гравців було викликано до молодіжної команди на простистояння з данцями у плей-офф молодіжного Євро. Однак подолати цей бар'єр молодим росіянам було не до снаги.
У відбірковому турнірі до континентальної першості 2008 року Білялетдіном зіграв 10 матчів із 12 можливих та відзначився одним забитим м'ячем, що став для нього дебютним у складі збірної. Ця подія трапилася 17 листопада 2007 року у матчі зі збірною Ізраїлю (1:2). Білялетдінов потрапив у заявку збірної на Євро-2008 та взяв участь в усіх матчах команди на турнірі.
Досягнення
ред.- Командні трофеї
- Чемпіон Росії (2004)
- Дворазовий бронзовий призер чемпіонату Росії (2005, 2006)
- Володар Кубка Росії (2006-07)
- Володар Суперкубка Росії (2005)
- Здобутки у збірній
- Бронзовий призер чемпіонату Європи (2008)
- Особисті досягнення
- Заслужений майстер спорту Росії (2008)[7]
- У списках «33 найкращих гравців чемпіонату Росії» (3): № 2 (2005,2006,2007)
- Найкращий молодий гравець чемпіонату Росії (2004)
- Гравець року у «Локомотиві» (2006)
Сім'я
ред.Батько — Ринат Білялетдінов — у минулому футболіст, нині відомий футбольний тренер. Мати — Аделія Абдулахатівна Білялетдінова.
Старший брат — Марат Білялетдінов (1984 р.н.)- професійний футболіст, кандидат в майстри спорту, закінчив факультет автомобілебудування МДІУ. Молодший брат — Даніл Білялетдінов (1993 р.н.) — колишній фехтувальник (шабліст), кандидат в майстри спорту, студент факультету журналістики МДУ.
Дружина — Марія Білялетдінова (до шлюбу Назарова). За освітою — спортивна PR-агентка. Колишня танцюристка групи підтримки ПБК ЦСКА (Москва). Одружилися 11 червня 2011 року[8].
Освіта
ред.За словами Рината Білялетдінова Дініяр навчався у дуже сильній школі з ліцейськими класами[9]. Вже під час виступів за основний склад «Локомотива» закінчив автомобільний факультет МГІУ та отримав спеціальність фахівця з автомобілебудування[10].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Білялетдінов підписав п'ятирічний контракт з англійськими «Евертоном». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ «Евертон» визнав Білялетдінова найкращим гравцем жовтня. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ Білялетдінов у січні може стати гравцем «Вольфсбурга». Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ «Рубін» визволить Білялетдінова. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ Офіційно: Білялетдінов — гравець «Спартака». Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 29 січня 2012.
- ↑ Наказ про присвоєння почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Дініяр Білялетдінов одружився в Москві. Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ Ринат Білялетдінов: «Мені ніколи не було соромно за Дініяра». Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ Дініяр Білялетдінов: «Над дипломом працював у відпустці». Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 2 січня 2012.
Посилання
ред.- Профайл на офіційному сайті ФК «Евертон» (англ.)
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 31 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на сайті soccerbase.com [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Білялетдінов Дініяр Ринатович у соцмережі «Твіттер»- Статистика на National Football Teams [Архівовано 15 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профайл на сайті Transfermarkt.de [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
- Інтерв'ю
- Д.Білялетдінов. Відповіді на питання вболівальників [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.), 15.07.2005
- Д.Білялетдінов: У «Локомотиві» моя роль — вирішальна (рос.), 18.07.2005
- Д.Білялетдінов: Сім'я на першому місці [Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.), червень 2006
- Д.Білялетдінов: Що тепер, руки опустити? [Архівовано 21 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.), 21.11.2008