Білилівська сільська рада
| Білилівська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Бердичівська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Білилівський район Ружинський район Попільнянський район | ||
| Адм. центр | с. Білилівка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
| Код КОАТУУ | 1825280400 | ||
| Облікова картка | Білилівська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 16 | ||
| Голова ради | Прокопчук Олександр Миколайович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 53,683 км² | ||
| Населення | 2479 | ||
| Густота | 46,18 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 3 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Лесі Українки, 5, с. Білилівка, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13642 | ||
| |||
Білилівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Білилівському, Попільнянському і Ружинському районах Бердичівської округи, Київської й Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у с. Білилівка.
Населені пункти ред.Сільській раді були підпорядковані населені пункти: |
Населення ред.
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 7 948 осіб[1].
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення ради становила 6 031 особу, з них за статтю: чоловіків — 2 927, жінок — 3 104; етнічний склад: українців — 5 567, росіян — 44, євреїв — 87, поляків — 826, інші — 7. Кількість домогосподарств — 1 347, з них, несільського типу — 99[2].
Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення ради, станом на 1 грудня 1989 року, складала 2 788 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради складала 2 749 осіб[3].
Склад ради ред.
Рада складалася з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради ред.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Прокопчук Олександр Миколайович | Сільський голова, 1972 року народження, освіта | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Прокопчук Олександр Миколайович | Сільський голова, 1972 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Історія ред.
Утворена 1923 року в складі сіл Білилівка, Юзвин та хуторів Касцерів, Квашів, Зосин, Котелянця, Кульшенка та селища залізничної станції Роставиця Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії. 24 лютого 1926 року в містечковій частині Білилівки було утворено єврейську селищну раду[5], кількість населення котрої становила 1 895 мешканців, з них — 1894 євреї та 1 українець, 869 чоловіків та 1 026 жінок. Господарств — 474, з них, 461 — несільського типу[2].
В 1927 році с. Юзвин увійшло до складу новоствореної Юзвинської сільської ради Ружинського району. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації тієї ради, село, вже з назвою Йосипівка, було повернуте до складу Білилівської сільської ради[5].
Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року сільрада входила до складу Ружинського району, на обліку в раді перебувало с. Білилівка[6].
Станом на 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ружинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Білилівка, Йосипівка та Котелянка[7].
17 липня 2020 року сільську раду ліквідовано[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[9].
Входила до складу Білилівського (7.03.1923 р.), Ружинського (17.06.1925 р., 4.01.1965 р.) та Попільнянського (30.12.1962 р.) районів[5].
Примітки ред.
- ↑ Національні меншості на Україні. Харків, 1925 (PDF). http://history.org.ua/. с. 40. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 170, 172. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 52, 529. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 184. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 150. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Облікова картка. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |