Біла гарячка
Алкогольний делірій (лат. Delirium tremens, від лат. delirium — маячення‚ та лат. tremere — тремтіти) — більше відомий під народними назвами «біла гарячка», «білочка», «білка». Це делірій, який зазвичай спричинює алкогольний абстинентний синдром, — розлад свідомості, що здебільшого розвивається після припинення зловживання алкоголем, в стані абстиненції або на висоті запою.[1]
| Алкогольний делірій (біла гарячка) | |
|---|---|
.jpg) Алкоголік, у кого розвинулася біла гарячка, в колі його наляканої сім'ї | |
| Спеціальність | психіатрія |
| Симптоми | agrypnia excitatad |
| Причини | alcohol abused |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6C40.41 |
| МКХ-10 | F10 |
| DiseasesDB | 3543 |
| eMedicine | med/524 |
| MeSH | D000430 |
 Delirium tremens у Вікісховищі | |
ПередумовиРедагувати
Розвивається на ґрунті тривалого зловживання алкоголем. Виникненню його сприяють інфекційні захворювання, фізичні пошкодження та психічні травми. Захворюванню передує пригнічений настрій, розлад сну.
Основні порушення і перебігРедагувати
Характерні деліріозне порушення свідомості, афект тривоги, страх та рухове збудження. Спостерігаються й соматичні розлади — тахікардія, артеріальна гіпертензія, пітливість, диспепсія, загальний тремор, гарячка, іноді інтоксикаційного характеру діарея.
Біла гарячка перебігає зі слуховими і особливо зоровими галюцинаціями у нічний час, руховим збудженням, маренням, безсонням. Хворі захищаються від своїх «видінь», «обираються», стягують з себе «нитки». Часто хворі бачать чортів, дрібних тварин, особливо пацюків, маленьких черв'яків, тарганів, нацистів, інопланетян тощо. Взагалі характер галюцинацій залежить від переважаючих жахів у суспільстві на певних етапах розвитку. Через це нині жахаюча символіка часів II світової війни або жахи пекла зустрічаються рідше, тоді як збільшилися галюцинації іншопланетної символіки. Часто галюцинації супроводжуються мікопсіями[en] — розладами зору, при якому розміри видимих хворим предметів, виглядають менше, ніж насправді.
Перебіг захворювання гострий, триває декілька днів та закінчується або виходом з делірію, або смертю при наявності вираженої серцево-судинної недостатності.
ЛікуванняРедагувати
Хворі підлягають госпіталізації у психіатричну лікарню, де повинні знаходитися під цілодобовим наглядом. Основне лікування — детоксикація, снодійні засоби. Якщо після видужання хворий знову зловживає спиртними напоями, біла гарячка може повторитися.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Судова психіатрія: Навч. посіб. / С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков. — К.: МАУП, 2004. — 176 с. — Бібліогр.: С. 169—170. ISBN 966-608-438-4
ДжерелаРедагувати
- Психіатрія і наркологія: підручник / В. Л. Гавенко, В. С. Бітенський, В. А. Абрамов та ін. ; за ред. В. Л. Гавенка, В. С. Бітенського. — 2-е вид., переробл. і допов. — К. : ВСВ «Медицина», 2015. — 512 с. ISBN 978-617-505-422-2 /с. 259—270
- Blom, Jan Dirk (2010). A dictionary of hallucinations (. ed.). New York: Springer. p. 136—138. ISBN 9781441912237 (англ.)
- Michael James Burns, Michael E Lekawa, James B Price Delirium Tremens (DTs) Clinical Presentation Updated: Apr 27, 2018 Medscape. Drugs & Diseases. Critical Care (Chief Editor: Michael R Pinsky) [1]; Delirium Tremens (DTs) [2] (англ.)
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття з психіатрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |