Вікіпедія

Пацюк

рід ссавців
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Криса.
Не плутати з щуром — рід гризунів з родини Cricetidae.

Пацю́к[1][2] (Rattus) — рід ссавців родини мишевих (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Рід налічує 66 сучасних видів[3].

Пацюк
Період існування: ранній плейстоцен — сучасність
Rattus norvegicus 1.jpg
Пацюк сірий (Rattus norvegicus) typus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Мишеві (Muridae)
Підродина: Мишеві (Murinae)
Триба: Rattini
Рід: Пацюк (Rattus)
Fischer de Waldheim, 1803
Commons-logo.svg Вікісховище: Rattus

Про назвуРедагувати

Припускається, що слово пацюк первісно означало «порося» і пізніше було перенесено на гризунів: у зв'язку з тим, що жирний пацюк схожий на порося[4].

Серед інших назв — криса, засвідчена у Грінченка[5] й ЕСУМі, не виключене російське походження слова в українській мові[6]. Нерідко пацюків називають щурами[7], проте в теріології назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola[8][9], і таке застосування назви відмічено в Словнику української мови[7][якому?].

Фізичні характеристикиРедагувати

Завдовжки 8—30 см, хвіст приблизно такої ж довжини, маса тіла зазвичай не перевищує 500 грамів.

Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їхні тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їх слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.

Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростальні різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетонних спорудах й свинцевих трубах були знайдені відмітини їхніх зубів.

ВидиРедагувати

За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005 рік) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види набули всесвітнього поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:

Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (нарівні з людиною і хатньою мишею). Часто він є джерелом заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).

У наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.

  • Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.

Цікаві фактиРедагувати

   
Срібна пам'ятна монета НБУ «Рік Пацюка» 2008 рік
   
Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн «Рік Пацюка» 2020 рік
  • Колись була думка, що пацюки залишають корабель, який тоне, начебто маючи містичну силу передбачати катастрофу. Це не так. Пацюки живуть у глибоких і низьких тайниках судна і пацюкам першим стає відомо про воду, що надходить у корабель. Гризуни залишають затоплені місця, пронизливими криками тривоги попереджаючи інших пацюків. Тому вигляд орди пацюків, що снує по верхніх палубах корабля не має нічого спільного з екстрасенсорикою, але з розумінням того, що відбувається в цей момент[10].
  • У деяких регіонах України «пацюком» називають порося (пор. «паця»). Також переносно та зневажливо «пацюком» називають іноді товсту людину[11].
  • У пацюків, як і у людей, є певні ділянки тіла, що реагують на лоскіт. У відповідь на неї пацюки видають ультразвукові сміхоподібні вокалізації. Аналізуючи записи цих вокалізацій і роботу мозку пацюків за допомогою імплантованих у нього електродів, вчені визначили, які нейрони пов'язані з реакцією на лоскіт і сміх — вони виявилися розташовані в соматосенсорній корі[12]
  • Розмовне слово «пацан» («хлопчак») вважають спорідненим з «пацюк» (як у значенні «щур», так і в значенні «порося»). У російській це слово може бути запозиченням з української[4].

ВидиРедагувати

  1. R. adustus
  2. R. andamanensis
  3. R. arfakiensis
  4. R. argentiventer
  5. R. arrogans
  6. R. baluensis
  7. R. blangorum
  8. R. bontanus
  9. R. burrus
  10. R. colletti
  11. R. detentus
  12. R. elaphinus
  13. R. enganus
  14. R. everetti
  15. R. exulans
  16. R. facetus
  17. R. feliceus
  18. R. fuscipes
  19. R. giluwensis
  20. R. hainaldi
  21. R. hoffmanni
  22. R. hoogerwerfi
  23. R. jobiensis
  24. R. koopmani
  25. R. korinchi
  26. R. leucopus
  27. R. losea
  28. R. lugens
  29. R. lutreolus
  30. †R. macleari
  31. R. marmosurus
  32. R. mindorensis
  33. R. mollicomulus
  34. R. montanus
  35. R. mordax
  36. R. morotaiensis
  37. †R. nativitatis
  38. R. nikenii
  39. R. niobe
  40. R. nitidus
  41. R. norvegicus
  42. R. novaeguineae
  43. R. omichlodes
  44. R. osgoodi
  45. R. palmarum
  46. R. pelurus
  47. R. pococki
  48. R. praetor
  49. R. pyctoris
  50. R. ranjiniae
  51. R. rattus
  52. R. richardsoni
  53. R. sakeratensis
  54. R. salocco
  55. †R. sanila
  56. R. satarae
  57. R. simalurensis
  58. R. sordidus
  59. R. steini
  60. R. stoicus
  61. R. tanezumi
  62. R. tawitawiensis
  63. R. timorensis
  64. R. tiomanicus
  65. R. tunneyi
  66. R. vandeuseni
  67. R. verecundus
  68. R. villosissimus
  69. R. xanthurus

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 193.
  2. ↑ Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
  3. ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 15.12.2021. 
  4. ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. ↑ Криса // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 94. — ISBN 5-12-001263-9.
  7. ↑ а б Щур // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ [1] [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.] Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124—135.
  9. ↑ Загороднюк І., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника / За ред. І. Ємельянова. — К. : Інститут зоології НАНУ, 1997. — (Вестник зоологии. Додаток 5). Розділ — Ряд Зайцеподібні (Leporiformes).
  10. ↑ Philip Seff, Nancy R. Seff. Our fascinating earth. — Contemporary Books, 1990. — 291 с. — ISBN 0809241854. (англ.)
  11. ↑ Пацюк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 6, 1975. — Стор. 102.
  12. ↑ spetsialistyi_vyiyasnili_chto_kryisyi_smeyutsya_ot_schekotki_1877 Людмила Вербицкая. Специалисты выяснили, что крысы смеются от щекотки 2015. [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999, ISBN 0-8018-5789-9. (англ.)


  Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пацюк&oldid=35978819