Буршти́нський райо́н — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було місто Бурштин.

Бурштинський район
Основні дані
Країна: СРСР СРСР, УСРР
Округа/Область: Станіславська область
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 30 грудня 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Бурштин
Кількість міських рад: 1
Кількість сільських рад: 16 (1955)
Районна влада

Історія

ред.

17 січня 1940 року Рогатинський повіт було розділено на чотири райони — Бурштинський, Букачівський, Більшівцівський і Рогатинський райони. До Бурштинського району відійшли місто Бурштин і села ґмін Бурштин і Конюшки.

Першим секретарем райкому компартії призначений Сологуб С.Г. (до того — начальник політвідділу зернорадгоспу «Керменчик» Сталінської області)[1].

У роки Другої світової війни територія району була окупована німцями й увійшла до староства (крайсгауптманшафту) Бережани. В липні 1944 року Радянські війська знову захопили територію району і був відновлений Бурштинський район з усіма установами.

Станом на 1 вересня 1946 року[2] площа району становила 200 км², кількість сільських рад — 19.

На 22 січня 1955 року в районі залишилось 16 сільрад.[3]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 р. Бурштинський район ліквідовано і приєднано до Галицького району.[4].

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[5]

ред.

Примітки

ред.
  1. В. Сергійчук. Український здвиг. Том III: Прикарпаття. 1939—1955. — С. 54. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
  3. Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 499.