Діброва (Бурштинська міська громада)

село Діброва
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Бурштинська міська громада
Облікова картка	Діброва (Бурштинська міська громада)
Основні дані
Засноване	1465
Колишня назва	Сарники Середні
Населення	432 — За результатами перепису 2001 р.
Площа	11,724 км²
Густота населення	36,85 осіб/км²
Поштовий індекс	77073* • "Укрпошта" (Поштове відділення — Сарниківське 77072)
Телефонний код	+380 3435
День села	16 вересня
Географічні дані
Географічні координати	49°17′30″ пн. ш. 24°43′56″ сх. д. / 49.29167° пн. ш. 24.73222° сх. д.Координати: 49°17′30″ пн. ш. 24°43′56″ сх. д. / 49.29167° пн. ш. 24.73222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	260 м
Водойми	річка Уїздський Потік
Відстань до; обласного центру	Івано-Франківськ: → через Більшівці — 47,1 км → через Бурштин — 51,7 км
Відстань до; районного центру	Рогатин — 25,9 км
Найближча залізнична станція	Бурштин
Відстань до; залізничної станції	Бурштин — 14,3 км
Місцева влада
Адреса ради	77072, Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Сарники, вул. Шевченка, 28
Сільський голова	Туз Іван Євстахович
Карта
	Діброва
	Діброва
Мапа
	Діброва у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Діброва.

Дібро́ва (МФА: [dʲibˈrɔʋɑ]) — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.

Фізико-географічне положення ред.

Село Діброва розміщується на відстані 25,9 кілометра на південь від колишнього районного центру міста Рогатина, а також — 47,1 км на північ від обласного центру Івано-Франківська та на схід — 14,3 км від найближчої залізничної станції Бурштин. Через село протікає маленька річка Уїздський Потік, яка впадає у Нараївку, ліву притоку Гнилої Липи — лівої притоки річки Дністер (басейн Чорного моря).


Варшава ~ 486 км Краків ~ 447 км Львів ~ 98,1 (103) км	Шацьк ~ 301 км Луцьк ~ 215 (242) км Рогатин ~ 25,9 км	(Столиця) Київ ~ 531 (549) км Рівне ~ 240 км Бережани ~ 48,3 (55,9) км
Бурштин ~ 9,0 км Стрий ~ 78,7 (91,3) км Моршин ~ 90 (102) км Трускавець ~ 125 км	Діброва Діброва	Тернопіль ~ 93,4 (110) км Хмельницький ~ 213 (222) км Вінниця ~ 337 (344) км Умань ~ 503 км
Калуш ~ 50,4 (58,7) км Яремче ~ 111 (115) км Буковель ~ 146 (151) км	Більшівці ~ 12,8 км Галич ~ 22,6 (27,2) км (Обласний центр) Івано-Франківськ ~ 47,1 (51,7) км Коломия ~ 109 (113) км	Бучач ~ 69,8 км Чернівці ~ 181 (185) км Кам'янець-Подільський ~ 186 км

Назва ред.

До 1946 село називалося Сарники Середні (пол. Sarnki Średnie). 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Серники Середні Бурштинського району перейменовано на Діброва і Сернко-Середнівську сільську Раду — на Дібровська.^[5]

Історія ред.

Давнє опільське село Сарники засноване в долітописні часи. Історична дата утворення — 1465 рік^[6]. Перші збережені документи вже подають у 1436 році назву села Сарники^[7]. У процесі росту село поділилося на три частини, а з часом — на окремі села. Під назвою Sarnki було також два сусідніх села: Сарники Долішні (пол. Sarnki Dolne)^[8] тепер — Поділля (Більшівцівська громада) та Сарники Горішні (пол. Sarnki Górne)^[8] тепер — Сарники (Бурштинська громада).

1906 року тут відбувся аграрний страйк.

У вересні 1920 року козаки 8-ї дивізії Червоного козацтва захопили село і створили місцевий Ревком, але за кілька днів панічно втікали від флангового удару Дієвої армії УНР.

1928 року в селі діяв гурток «Сельроб-лівиці».

У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1320 українців і 20 латинників)^[9].

За часів Радянського союзу на території села центральна садиба колгоспу ім. Димитрова. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Землі артілі мали 1142 га.

В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, амбулаторія, сільмаг, філія зв'язку, ощадна каса. За післявоєнні роки тут зведено 220 житлових будинків^[10].

Сучасність ред.

16 вересня 2012 року проведено День села Діброва з нагоди 525-річчя від першої письмової згадки, ініціатором якого був заслужений журналіст України, композитор, співак, уродженець цього села Богдан Кучер.

Екскурс в історію села провів письменник, заслужений журналіст України, також уродженець села Богдан Голод.

На Дні села виступили фольклорні колективи районного будинку культури, сіл Світанок, Верхня Липиця, Нижня Липиця, Сарники та Діброви.

У рамках святкування даної події відбувся концерт за участю народних та заслужених артистів України: Михайла Кривеня, Любов Качали, Ярослава Крайника [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Богдана Кучера [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Ірини Лончиної, Ірини Зінковської, Володимира Пушкара, Весни^{[недоступне посилання з липня 2019]}, гурту «Вишиванка» [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.], Христини Кривцун, Христини Олексин, Оксани Романюк, Галини Симчин, ансамблю «Гуцулочки Карпат» [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] та інших^[11]^[12]^[13].

Населення ред.

Населення села становило в 1880 р. — 1019 осіб,

станом на 09.12.1931 р. — 1229 о.,

на 01.01.1970 р. — 944 о.,

на 05.12.2001 р. — 432^[1] о.,

на 01.01.2009 р. — 344 о..

Густота населення становить 36,85 осіб на км².

Діалект ред.

Жителі села спілкуються наддністрянською говіркою, відомої ще як Опільський говір української мови.

Релігія ред.

В селі знаходяться дві церкви:

УГКЦ — церква святого Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.^[14]^[15], яка перебуває на обліку пам'яток архітектури Рогатинського району
ПЦУ — церква Архистратига Михаїла, храмове свято — 21 листопада (о. Михайло Кудла)^[16].

Пам'ятник ред.

В центрі села споруджено пам'ятник Невідомому солдату.

Освіта, соціальна сфера ред.

В селі є: Загальноосвітня школа I ступеня^[17]^[18], у якій навчається 3 учні (директор — Курман М. І.).

Діють амбулаторія^[19]^[20] (завідувач — Сухарський М. С.), клуб (завідувач — Москаль О. С.).

Економіка, торгівля ред.

Є одна крамниця^[21]. На території села був зареєстрований Сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) ім. Стефаника^[22].

Спорт ред.

Є футбольне поле. Місцевий футбольний клуб «Діброва» бере участь в Другій Лізі Рогатинського району — Група «Схід» Сезон 2014 р. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]^[23].

Відомі люди ред.

Народились ред.

Бойко Богдан Михайлович (2 червня 1937, с. Діброва, нині Рогатинський район, Івано-Франківської області — 26 липня 2000, с. Діброва) — український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч. Автор багатьох романів та повістей, лауреат кількох літературних премій: в 1998 році — Премія імені Василя Стефаника, а в 1999 році — Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інших. 5 березня 2001 року заснована Обласна (в Івано-Франківській області) премія імені Богдана Бойка в галузі журналістики.^[24]

Масляк Володимир Іванович (14 вересня 1859, с. Сарники Середні (нині с. Діброва, Рогатинського району, Івано-Франківської області) — 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, публіцист, педагог, критик, журналіст. Писав польською та українською мовою. В 1897 р. в м. Краків виходить його збірка поезій «З чорного шляху», у 1896 р. сатирична повість «Кістяк Гольбайна». Він упорядкував збірник, присвячений І. Котляревському, «На великі роковини». Переклав ряд творів Віктора Гюго, Марії Конопніцької, Ф.Б.Міллера^[ru] (автора вірша «Раз, два, три, чотири…» [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (1851)), Петара Прерадовича, серба Любомира Ненадовича^[en] (українською) та Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською). Батько українського поета, перекладача Масляка Степана-Юрія.

Кучер Богдан Михайлович (нар. 21 серпня 1957, с. Діброва, Рогатинський район, Івано-Франківської області) — український радіо тележурналіст, заслужений журналіст України, співак, автор і виконавець власних пісень. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка. Співав у популярному ансамблі «Ватра» разом з О. Білозір та І. Білозором. Займався у театральних колективах м. Львова та м. Овруча. З 1986 р. працює в Івано-Франківській ОДТРК^[25]. Лауреат обласної премії імені Богдана Бойка в галузі журналістики. В особі Б. Кучера вдало поєднано здібності поета, співака і композитора. Пісні почав писати з ранньої юності. Пісенний доробок Богдана Кучера — це 120 творів, які співає і сам автор та багато з яких виконують більше 25-ти відомих українських артистів. Його пісні співають народні артисти України — В. Зінкевич, М. Кривень, І. Попович, І. Бобул, заслужені артисти України — С. Гіга, Я. Крайник [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], М. Попелюк [Архівовано 5 серпня 2014 у Wayback Machine.], Л. Качала, дуети — «Писанка», «Лебеді кохання» [Архівовано 15 серпня 2014 у Wayback Machine.], «Скриня», «Ярослав-На»; гурти — «Соколи», «Дзвони», «Львівські музики» [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.], а також О. Савчук та ін. Автор пісенника власних творів «У небесах моя любов». Нагороджений орденом Святого Георгія від Папи Римського Бенедикта XVI «за духовну силу та духовне утвердження людини в радіопередачах та піснях».

Померли ред.

Бандура Федір Пилипович — лицар Срібного хреста заслуги.

Див. також ред.

Сарники (значення)

Зауваги ред.

для правильного адресування на поштовому відправленні необхідно зазначати поштовий індекс НП України з таблиці — Діброва • 77073^[2]

Примітки ред.

↑ ^а ^б Івано-Франківська область. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2014.
↑ ^а ^б УКРПОШТА — Поштовий індекс та відділення поштового зв'язку України села Діброва [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.] • #2D4C8D«Укрпошта»
↑ Офіційний портал Верховної Ради України. Облікова картка. Сарниківська сільська рада. Архів оригіналу за 01.10.2013. Процитовано 06.05.2014.
↑ Розрахунок відстаней між населеними пунктами на сайті - Карти Google. •
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
↑ Село Діброва // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.11, № 108. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
↑ ^а ^б Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.) Стаття про Sarnki у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X, c.319, 1889 року [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
↑ Діброва // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 475 → Історія села Діброва Рогатинського району .: ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ :. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
↑ Івано-Франківська обласна державна адміністрація | Рогатинська РДА: вивчаємо історію рідного краю. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
↑ РДА — Новини. День села Діброва^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Івано-Франківська обласна державна адміністрація. День села Діброва. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
↑ Дерев'яні церкви Галичини — ДІБРОВА СВ. АРХ. МИХАЙЛА 1895. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
↑ с. Діброва Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.; 869. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
↑ Козирі Івана Туза. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
↑ Дібровська ЗОШ — Івано-Франківська область. ІСУО. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
↑ Мої знання — Інформаційно-освітня мережа. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
↑ Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Сільські лікарські амбулаторії. Рогатинський район. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 6 травня 2014.
↑ Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Мережа і ресурси медичних закладів Рогатинського району. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
↑ Дані Рогатинської районної ради. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
↑ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ ІМ. ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Жовті сторінки Івано-Франківська. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
↑ Футбол Рогатинщини — Головна сторінка. Архів оригіналу за 9 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
↑ Розпорядження від 2001-03-05. № 153 Про обласну премію імені Богдана Бойка в галузі журналістики. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
↑ ТРК «Карпати». Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 4 червня 2014.

Література ред.

Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.)

Джерела та посилання ред.

Діброва у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт «Населені пункти України»
	Діброва у Вікісховищі^?