Відкрити головне меню

Микола Миколайович Бунге (5 (17) лютого 1885(18850217), Київ, Російська імперія — пом. 1921, Крим) — російський та український хімік німецького походження. Викладач Київського університету, професор Таврійського університету. Син хіміка Миколи Андрійовича Бунге.

Микола Миколайович Бунге
Народився 5 (17) лютого 1885(1885-02-17)
Київ, Російська імперія
Помер 1921(1921)
Крим
Місце проживання Київ, Сімферополь
Національність німець
Діяльність хімік
Alma mater Київський університет Св.Володимира
Сфера інтересів хімія
Заклад Київський університет Св.Володимира, Таврійський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь магістр хімії
Нагороди |
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

БіографіяРедагувати

Микола Бунге народився 17 лютого 1885 року в Києві в родині професора Київського університету Миколи Андрійовича Бунге та його дружини Євгенії Порфиріївни Шиповської. Мав старшу сестру Катерину, надалі поетесу та перекладача.

Навчався у Першій київській гімназії з 1897 до 1904 року.

У 1905—1906 роках стажувався в лабораторіях Женеви та Лейпцигу. У 1910 році закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Отримав золоту медаль за дипломну роботу «Дія йоду на срібні солі карбонатних кислот», магістр хімії (1913).[1]

Далі викладав в університеті. У 1915 році працював у лабораторії професора Олексія Альбицького[ru] в Харківському університеті. 1916 року призначений приват-доцентом, читав лекції з хімії. Під час Першої світової війни був начальником лабораторії Обласного земського комітету Південно-Західного фронту.[1]

Після створення Таврійського філіалу Київського університету в травні 1918 року був одним з декількох викладачів (також з Матвієм Тихомандрицьким, Леоном Кордишом, Миколою Кузнєцовим, Миколою Криловим та інші), які сформували фізико-математичний факультет.[2] З 1918 року перебував на посаді штатного доцента з хімії Таврійського університету, з 1919 — екстраординарний професор хімії.

Микола Бунге створив бібліотеку при Хімічній лабораторії університету, подарував їй значну частину власного зібрання книжок.[3]

У травні 1920 року за ініціативи професора Володимира Вернадського при Кримському товаристві природознавців та любителів природи було створено Комісію з вивчення виробничих сил Криму, одним з членів якої було обрано Миколу Бунге.[4] Паралельно працював членом лекторської колегії Народного університету в Сімферополі в 1920—1921 роках.[5]

Нагороджений орденом Святого Станіслава третього ступеню. Був власником маєтку Розсошки Таращанського повіту Київської губернії.[1]

Згідно з листом чекіста та уповноваженого з боротьби проти голоду РРФСР Олександра Ейдука[ru] Микола Бунге покінчив життя самогубством, не витримавши страждань під час голоду в Криму 1921 року.[6]

РодинаРедагувати

Був одружений з Ніною Миколаївною. Мали доньку Наталію. 1915 року народження.[7]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Малій, Ольга (2007). Родовід Бунге. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики : збірник наукових праць (Київ) (15): 74–97. 
  2. История Становление физической науки в Крыму. Физико-технический институт(рос.)
  3. [Калмикова М. М. Особові книжкові зібрання у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (1918—1941): історія формування та зміст. — Рукопис. Автореферат дисертації на ступінь кандидата історичних наук. Київ, 2010]
  4. Лавров, В. (2013). В.И. Вернадский и Комиссия по изучению естественных производительных сил Крыма: новые материалы. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей (рос.) (Київ) (18): 55–63. 
  5. Бунге Николай Николаевич. Профессора Таврического университета. Архів оригіналу за 7 січень 2017. Процитовано 1 лютий 2017. 
  6. То о чем давно забыли..Крым, 1921 год. Блог «Битва за Атлантику»
  7. РАН. Ф. 518, оп. 3, дело 206. Письмо вдовы проф. Бунге В. И. Вернадскому(рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Малій, Ольга (2007). Родовід Бунге. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики : збірник наукових праць (Київ) (15): 74–97.